Бережімося диявольських сітей ізоляції

Одна із найпідступніших сітей сатани, котру ми повинні оминати – ізоляція. Бог створив нас для того, щоби ми не жили в самотності, а для того, щоби ми взаємодіяли та будували здорові відносини. Ізоляція шкідлива для нас фізично, емоційно, розумово та духовно. Нам потрібні конструктивні відносини та щире спілкування з іншими людьми.

Коли Бог розглядав Своє творіння впродовж 5 днів, Він бачив, що все було «добре». Шостого дня, після того, як Він створив людину за Своїм Образом та Подобою, Він підкреслив: «Було дуже добре» (Бут. 1:31). Сьомого ж дня Він відпочиває. Бог зупинився, щоби оцінити Свою працю та насолодитися спілкуванням із людиною, котру Він створив.

До гріхопадіння у Адама був Бог і всі живі створіння. Проте Бог помічає, що чогось таки бракує. «Не добре чоловікові бути самому; сотворю йому поміч, відповідну для нього» (Бут. 2:18). Бог розуміє, що Адам не буде насолоджуватися самотністю, тому створює йому компаньйона. Бог знав, що йому потрібна допомога, що він самотужки не зможе порати сад, піклуватися про тварин, створювати та виховувати сім’ю. Він союзу Адама та Єви виходить перша сім’я, потім клани, спільноти, маленькі та великі міста, народи.

Тому й не дивно, що сатана вибирає таку стратегію, щоби загнати нас в ізоляцію. Йому добре відомо, що, коли ми самотні, ми вразливіші перед спокусами, страхом, депресією і навіть суїцидом. Та й згадаймо ще одну історію: коли саме змій спокусив та обманув Єву? Та тоді, коли Адама не було поряд. Ту ж саму історію ми бачимо, коли диявол спокушає Ісуса. Христос перебуває на самотності у пустині, змучений, виснажений після 40-денного посту.

А згадаймо історію пророка Іллі. Був такий період у його житті, коли він переживав депресію та просив у Бога смерті. Це сталося не тоді, коли він провадив людей в молитві на горі Кармель, а коли він залишився в печері сам. Ізавель забажала його вбити і він втікає у пустиню, де просить для себе смерті. Насправді він не бажав померти. Якщо б він хотів померти, то не втікав би від воїнів Ізавелі. Він був зруйнований зсередини емоційно й морально, фізично змучений, виснажений духовно. Якщо такий могутній пророк, як Ілля, потребує надприродної допомоги, то, що можемо говорити ми, люди, котрі без Божої допомоги не проживемо й секунди. Ми не можемо все робити, перебуваючи на самотності. Хоча у нас є така нездорова схильність: ми прагнемо замкнутися у своїй мушлі та відкидати людей, коли вони нам потрібні якнайбільше.

Коли зграя хижаків, таких як вовки чи леви, полюють, вони, зазвичай, ізолюють хвору чи самотню тварину. Замість того, щоби атакувати ціле стадо, вони накидаються на одну-єдину жертву. Інстинктивно вони знають, що це легка здобич. Біблія також говорить про силу партнерства: «Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним; бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них» (Мт. 18:18-19). «Як міг би один тисячу гнати, а двоє – пустити врозтіч десять тисяч, якщо б їхня Скеля не видала їх на поталу, якби Господь їх не покинув?» (Втор. 32:30).  Також Біблія підкреслює силу у кількості: «П’ятеро вас гнатиме сотню, а сотня вас гнатиме десять тисяч, падатимуть вороги ваші від меча перед вами» (Лек. 26:8).

В книзі Проповідника Соломона ми знаходимо опис переваг дружби.

Ріст виробництва: «Двом ліпше, ніж одному, вони бо мають ліпшу користь із своєї праці» (Проп. 4:9). Команда може досягнути більшого, аніж одна людина.

Відчутна підтримка: «Бо як упадуть, один одного підніме. Горе ж одному, як упаде, і нема нікого, щоб його підвести» (Проп. 4:10). Коли людина бореться, то її завжди підтримують друзі. Робота в команді завжди допомагає здійснитися мрії.

Розрада: «Так само, як лежать удвох – їм тепло; одному ж як загрітись?» (Проп. 4:11). Наш світ холодний та жорстокий. Ми звикли черпати розраду та тепло від людей, котрі допомагають нам емоційно й духовно.

Захист: «Наскочить на одного хтось, удвох проти нього стануть; троїста нитка не так хутко рветься» (Проп. 4:12). Всім нам потрібні люди, котрі будуть прикривати наші спини. Ми не можемо перемогти диявола самотужки, нам потрібні партнери, котрі допомагатимуть нам вправлятися у доброму.

Ось чому Ісус посилав учнів завжди по двоє: для свідчення, для захисту, для моральної та духовної підтримки. В результаті карантинних обмежень та ізоляції ми бачимо негативні моменти. Деякі люди такий довгий час провели у самотності, що впали у депресію та відчай. Люди проводили так багато часу біля екрана телевізора, що привело їх до самогубства й залежності. Ми не створені для того, щоби жити в ізоляції. Не дозволяймо ворогу відокремити нас від друзів, сім’ї, спільноти. Якщо Адаму було недобре одному у раю, то тим більше недобре нам бути одним у цьому зломленому світі. Ми потребуємо спілкування та взаємодії з людьми та Богом.

Фото ілюстративне: Pixabay