Чому Ісус доручив нам молитися «Отче наш»?
Слово «наш» говорить нам, що Бог не є ані нашим, ані чужим Богом. Він не позичений і не власний. Він спільний. Кількаразове повторення слова «наш» наголошує, що молитва – це не тільки розмова один на один між нами та Богом, а участь у ній інших людей.
Ким є ці інші люди? Враховуючи, що ми збираємося звертатися до Бога як до «Отця», то логічною відповіддю буде, що це всі діти Божі. Як писав апостол Іван, улюблений учень Господа: «Котрі ж прийняли Його – тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я Його вірують» (Ів. 1:12). Усі діти Божі об’єднують нас в одну велику християнську сім’ю.
Молитва «Отче наш» закликає нас звертатися до Бога в єдності з Ісусом. Якщо ми прагнемо молитися з Ісусом, то ми повинні молитися з Його людьми – зі всіма – навіть з тими, хто нам не дуже подобається.
Ісус спостерігав за Своїми учнями, котрі прагнули кращої молитви, яка б надала їм духовну перевагу у світі. Він помітив і в них ту ж схильність до осудження та змагання, котра є і у нас. Він не дорікає їм. Він, як той люблячий батько, говорить: «Повернімося назад. Спробуймо ще раз. Коли ви молитися, моліться «Отче наш»»…
Ця молитва «Отче Наш» відкидає якісь переваги будь-кого із нас, відкидає усі наші досягнення, робить нас дітьми Божими. Ісус велить нам промовляти ці слова разом із Ним, залишаючи нам можливість подумати про те, хто ще може долучитися до цієї молитви, подумати про усіх дітей Божих: добрих чи злих, працьовитих чи лінивих, сварливих чи люблячих. І побачити себе між ними. І побачити свою гріховність. І поспішити покаятися. І розпочати нове життя з Богом, у єдності з Ісусом.
Зображення ілюстративне – Image by jcomp