Чи бачимо ми у своїх стражданнях Ісуса?
До людей, котрі страждають та терплять невимовні болі й страждання, Ісус говорить: «Я з вами» (Мт. 28:20). У цих словах є нескінченна сила та надія. І тільки від нас залежить, яке ми маємо уявлення про Ісуса. Яким же є Ісус у наших стражданнях, болю та горі?
Ми постійно зустрічаємо людей, котрі ще більше пригнічують нас у стражданні. Вони наповнені осудженням та негативом. Від них віє недоброзичливістю. Нам залишається кращим страждати на самоті, аніж у присутності таких людей.
Проте є ще інші люди, котрі стають для нас, ніби бальзамом на душу. З ними спокійно та безпечно. Вони підбадьорюють нас, уважно вислуховують та допомагають. Про таких людей ми звикли говорити: «Не знаю, що б я без тебе робив».
Яким тоді ми бачимо Ісуса, коли Він говорить: «Я з вами у ваших стражданнях»? Які емоції виникають у нас? Радість? Страх? Надія? Сором? Апатію?
Дуже часто ми віримо, що Ісус – могутній, проте сумніваємося у Його турботі та захисті. Буває і так, що ми віримо, що Ісус піклується про нас, але сумніваємося, що Він може допомогти нам у нашій унікальній ситуації. Інколи буває й так, що ми вважаємо, майже переконані, що Ісусові перешкоджає наш гріх, що Він не може нічого вдіяти у нашому житті через нього, аж доки ми не позбудемося цього гріха.
Святе Письмо наголошує, що Ісус не тільки з нами, але Він постійно за нас. «Тоді вороги мої назад відступлять, як тільки я візву до тебе. Знаю напевне, що Бог зо мною» (Пс. 56:10). «Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?» (Рим. 8:31). Його присутність завжди піднесена. Він любить і підтримує нас навіть тоді, коли ми перебуваємо у гріхах. «Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками» (Рим. 5:8).
Ісус не просто тут з нами. Він у нашій команді. Він за нас. Він дивиться в очі і говорить: «Я переживаю за тебе. Ти можеш у будь-яку мить впасти в Мої обійми. І Я обійму, і пригорну тебе, і на Моїх руках ти побачиш шрами від цвяхів».
В наших стражданнях – навіть тих, котрі ми самі на себе накликали своїми гріхами, – Ісус завжди залишається на нашій стороні. «Я, кого люблю, тих доганяю і караю. Тож будь ревний і покайся» (Одк. 3:19). Він завжди закликає нас покаятися та іти за Ним, і робить це з ніжністю та любов’ю.
У вогні страждання разом з вами.
Історія Седраха, Мисаха й Авденаго показує нам яскраву картину співстраждання й співчуття Христа. Бог рятує цих людей із полум’яної печі після того, як вони відмовилися поклонятися золотому бовванові царя. І те, як Господь це зробив – дивовижно й велично.
Перед тим, як Седраха, Мисаха й Авденаго було визволено з вогню, четвертий чоловік з’явився посеред них: «А он я бачу чотирьох мужів незв’язаних, що ходять у вогні, і не видко на них шкоди, а вид четвертого схожий на Сина Божого» (Дан. 3:92). Дивовижно! Христос легко міг би з’явитися і стати поруч із царем, в безпечному місці від вогню, і покликати юнаків вийти з палаючої печі. Це б продемонструвало Його силу і могутність. Проте Христос приєднується до Свого народу, надає перевагу пройти вогонь разом із ним, щоби визволити і врятувати.
Так само Ісус чинить і з нами. Наш Спаситель відмовляється сидіти, склавши руки, і дивитися, як ми страждаємо на самоті. Христос став людиною, щоби ототожнити Себе зі Своїм народом, страждати і іти разом із ним. Він назавжди зв’язав Себе з нами тілесними узами.
Коли Ісус говорить: «Я з вами», Він говорить це як Той, Хто знає, що таке біль страждань. Він розуміє наші немочі, страхи та труднощі. Наш Спаситель відданий нам. Він завжди ходить посеред вогню разом із нами, навіть тепер.
«Чи через води йтимеш, Я з тобою, чи крізь ріки, – тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, – не попечешся, і полум’я тебе не обпалить. Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я – твій Спаситель… Не бійся, бо Я з тобою!» (Іс. 43:2-3;5).