Чи живемо ми в останні часи?
Навчаючи про наближення останніх часів, Ісус постійно звертається до нас: «Чувайте ж, моліться» (Мр. 14:38). Як саме ми маємо чувати, на що звертати свій погляд? Про що молитися? Як виконати це Його прохання?
Такого раніше ніколи не було…
Звичайно, зважуючи все те, що коїться навколо нас, ми починаємо роздумувати про останні часи. Коронавірус став всесвітнім потрясінням. Люди намагаються звести кінці з кінцями. Чимало людей втратило своїх близьких, роботу, бізнес. І здається, що це початок апокаліпсиса. Проте такі катастрофи відбувалися впродовж історії людського роду. Вони приходили і відходили.
Що ж маємо робити ми, християни? Адже наближається той час, коли слова Ісуса: «Чувайте ж, моліться» (Мр. 14:38) набирають зовсім інших обрисів. Що нам слід робити і на що звертати свою увагу?
Навчімося бути проникливими спостерігачами за усім тим, що відбувається навколо нас та й у цілому світі. Це потрібно для того, щоби усвідомлювати, як далеко ми пройшли згідно часовою пророчою шкалою. Нам потрібно навчитися спостерігати і за Біблією, і за поточними подіями.
Можливо, ми уже помітили ту брехню та обман, про які говорить нам Біблія. Нам потрібно навчитися відрізняти правду від брехні. Бо тільки Бог знає, хто обманює, а хто говорить правду, тому так важливо просити Його допомогти і нам побачити, де знаходимося ми, дивлячись на цей світ. І не переставати шукати правди, а допоможе нам у цьому Біблія.
Що таке «останні часи»?
«Скажи нам, коли це буде і який буде знак твого приходу й кінця світу?» (Мт. 24:3).
І найперше чого вчить нас Ісус – це бути дуже уважними й обережними: «Глядіть, щоб вас не звели» (Лк. 21:8). Останні часи будуть переповнені брехнею й обманом. Ісус також сказав, що ми будемо чути про війни, але не повинні лякатися: «Коли почуєте про війни та розрухи, не страхайтеся, бо треба, щоб це сталося спершу, але кінець не зараз» (Лк. 21:9). І про землетруси, голод, епідемії: «Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть» (Лк. 21:11). Все це відбувається сьогодні, і це ми бачимо, але не лякаймося. Бо усі ці події відбувалися і в минулому.
Ісус говорить і про війни, і про природні лиха, і про хвороби, але це не кінець. Це тільки початок кінця. Адже «останні часи» розпочалися тоді, коли Ісус помер і воскрес: «За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки» (Євр. 1:2). Ми уже живемо «в останні часи», проте ми очікуємо Христа у славі. А Він ще не повернувся. Хоча ми і бачимо, що щось все ж таки відбулося, а щось ще ні. Проте не лякаймося.
Чого ж тоді ми ще очікуємо?
Ми маємо деякі ключові моменти, на які Ісус сказав нам звернути свою особливу увагу:
«І ця Євангелія Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець» (Мт. 24:14). У нас залишилося мало часу на цю обітницю, але все ж таки ми ще її не виконали вповні.
«Отож, коли побачите «мерзоту запустіння», провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці – хто читає, нехай розуміє! – тоді ті, що в Юдеї, нехай втікають у гори» (Мт. 24:15-16).
«Скорбота ж: тоді велика буде, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався; але заради вибраних будуть вкорочені дні тії» (Мт. 24:21-22). Чимало жахливих періодів гонінь було впродовж історії, проте жодне не мало таких масштабів, щоби знищити увесь людський рід.
«Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина» (Мт. 24:27). Ми очікуємо появу Христу у славі.
«Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого відблиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили» (Мт. 24:29). В останні роки були деякі небесні аномалії, але періоди темряви були і в біблійні часи. Проте такої сили вони не набирали, про яку тут йдеться.
«Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою. Він пошле своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба» (Мт. 24:30-31).
І тоді відбудеться ще одна жахлива подія: беззаконник займе місце Бога у храмі: «І тоді й з’явиться беззаконний, якого Господь Ісус умертвить духом уст Своїх і знищить сяйвом приходу Свого» (ІІ Сол. 2:8).
І тоді Ісус знищить Своїх ворогів і укріпить Своє Царство. І це саме те, чого ми очікуємо. Славного Христового приходу. Тому не лякаймося, але «чуваймо ж, молімося» (Мр. 14:38).
Зображення ілюстративне congerdesign –Pixabay