П’ятидесятниця: історія двох гір

Усі ми звикли називати себе послідовниками нашого Господа Ісуса Христа. І для того, щоби зрозуміти хто такий послідовник Ісуса сьогодні, нам потрібно усвідомити, що фундаментом цього є П’ятидесятниця. Це початок нового руху Ісуса. Проте, щоби побачити цей рух ми маємо глянути назад. Контекст П’ятидесятниці освітлює своє величне значення.

П’ятидесятниця в контексті.

Ісус велів Своїм учням після Свого Воскресіння очікувати в Єрусалимі обіцяного від Отця Утішителя. Сьогодні ми знаємо, що для здійснення цієї обітниці мав стати конкретний день – день П’ятидесятниці.

Те, що відбулося через п’ятдесят днів після того, як Ісус віддав своє життя на хресті, «як настав день П’ятидесятниці» (Діян. 2:1), стає паралеллю до дарування Закону на горі Синай та заснування нового Руху Ісуса на горі Сіон.

Однозначні паралелі двох гір.

На вершині гори Синай 1300 років назад Господь дарував Своєму народу Закон; на вершині гори Сіон, розпочинаючи Свій рух християнства, Господь показав свою присутність, владу та силу Своїм 120 послідовникам.

 На вершині гори Синай Бог дав свої Заповіді, написані Його ж рукою на кам’яних скрижалях, на вершині гори Сіон, розпочинаючи Свій рух християнства, Ісус записав заповіді у людських серцях.

 На вершині гори Синай 3000 чоловік було спалено за ідолослужіння, на вершині гори Сіон, розпочинаючи Свій рух християнства, 3000 людей прийняли віру в Христа Месію.

120 послідовників Ісуса на горі Сіон розпочали свій нелегкий шлях поширення Христової науки. Вони стали тим початком поширення християнської віри. Привселюдно відмічені полум’яними язиками, отримавши дар мов, вони розпочали розповідати про діла Божі у різних місцях, різними мовами.

Отримавши силу і дари Святого Духа, апостол Петро проголосив, що Ісус Своєю смертю, воскресінням та вознесінням творить нове Царство. Новий Завіт оновлює 3000 відважних людей, сповнених Духом Святим. З того часу народи світу могли вступати у Новий Завіт і могли отримати дари та силу Святого Духа.

Істинний контекст П’ятидесятниці.

По-перше, контекст П’ятидесятниці говорить нам, що Божі цілі для нашого життя можуть бути досягнуті тільки завдяки Його силі. Ісус сказав: «Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Діян. 1:8).

Сила святого духа – багатогранна. Він співпрацює із християнином і вселяє йому переконаність в тому, що він є Божою дитиною: «Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми – діти Божі» (Рим. 8:16). Він наближає християнина до Небесного Отця: «Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! Отче!»» (Рим. 8:15). Він сходить на християнина, щоби обдарувати різноманітними дарами. Святий Дух – джерело нашої сили у всіх сферах нашого життя. Нам потрібно «не впиватися вином, яке доводить до розпусти, а сповнюватися Духом» (Еф. 5:18).

По-друге, контекст П’ятидесятниці показує, що апостол Петро звертався до окремої аудиторії: «Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте» (Діян. 2:22). І далі він говорить: «Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо – сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові» (Рим. 1:16).

Також апостол підкреслює: «Тож покайтеся і наверніться, щоб ваші гріхи були стерті; і щоб так прийшли від Господа часи відпочинку, і він прислав призначеного вам Христа Ісуса. Треба було, щоб його прийняло небо аж до часу відновлення усього, про що Бог споконвіку говорив устами своїх святих пророків» (Діян. 3:19-21).

По-третє, контекст П’ятидесятниці показує, що осердям місії Церкви і проповіді є особа Ісуса Христа. «І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імені немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися» (Діян. 4:12).

Існує одна-єдина причина, за якою людина отримує вічне життя – це правильні відносини із Богом та наслідування Ісуса Христа.

По-четверте, контекст П’ятидесятниці відкриває важливість покаяння. в день П’ятидесятниці народ «вражений у серце» і сказав: «Що нам робити мужі, брати». І тут Петро відповів: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охреститься в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа. Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог» (Діян. 2:37-39).

 «Та, не зважаючи на ті часи незнання, Бог тепер усюди звіщає людям, щоб усі каялися, бо він настановив день, коли він буде судити світ по справедливості, через чоловіка, якого він призначив і всім дав поруку, воскресивши його з мертвих» (Діян. 17:30-31).

Зображення ілюстративне: Dorothée QUENNESSON – Pixabay