Проповідь на Квітну Неділю

Share

Впродовж Великого Посту ми із вами здійснювали приготування до Пасхи, до Воскресіння Господнього. Але від сьогодні, від Вербної неділі, розпочинається більш інтенсивне приготування до Пасхальних днів.

Найперше, спробуймо подумати: «Чим для мене є Вербна неділя?». Піти до храму, до церкви, щоби посвятити гілочку верби й поставити її десь в куточку. Чи для мене Вербна неділя – це увійти в страждання й муки Ісуса Христа, мого Господа й Спасителя?

Пригадаймо: на початку Великого Посту ми із вами робили певні постанови, ми намагались у чомусь себе обмежити. Сьогодні ми можемо побачити, що нам вдалось, а що – ні. І сьогодні Вербна неділя говорить нам, що ще не пізно розпочати нашу віднову, ще не пізно відкрити для себе Божу любов. Бо Вербна неділя – це час, коли Господь схиляється до кожного із нас та говорить, що ми маємо право вибрати Його.

Пригадаймо собі подію Входу Господнього до Єрусалиму. Ми бачимо натовп, котрий велично зустрічає Ісуса, радіє та кричить: «Осанна! Благословен грядий в ім’я Господнє, цар Ізраїлів!» (Ів. 12:13). Сучасна людина, дивлячись на цей натовп людей, сказала б, що це найкращий приклад феномену масовості. Якщо б ми запитали когось із тих людей, що зустрічали Ісуса в Єрусалимі: «Чому він це робить?», – то, швидше за все, почули б відповідь: «Бо так всі роблять».

Та сьогодні Ісус Христос намагається запитати кожного із нас про те, який вибір ми робимо у своєму житті. Ісус запитує кожного із нас: «Ти вибереш мене чи Варраву?». І тут вже постає перед нами особистий вибір. Нам не вдасться виправдати себе словами, що ми вчинили так, як всі. Наш особистий вибір: кого виберу я – Ісуса Христа чи Варраву. Натовп обирає Варраву. А що тоді я маю зробити з Ісусом Христом? Віддати ганебній смерті, покарати розп’яттям на хресті, розіпнути, відвернутися від Нього, бо не потрібен мені такий Бог. Такою є драма Вербної Неділі. Драма, коли кожен з нас має особисто вибрати тут і сьогодні. Цей вибір відбувся не лише 2000 років тому, цей вибір відбувається тут і зараз, кожен із нас має вибрати  за ким піти. Так, я помиляюся. Так, я падаю, але Господь дивиться на кожного з нас, як на Святого Петра і дає шанс навернутися й покаятися.

Вербна неділя – це час, коли Господь запитує кожного з нас: «Хто тебе любить такою любов’ю, як Я люблю? Хто тебе любить, коли ти далеко від Мене, хто тебе любить, коли ти відкидаєш Моє Слово, хто тебе любить, коли ти забуваєш про Мене. Тільки Я. Я тебе люблю».

Ми можемо залишити Господа в своєму серці, а можемо зробити те, що зробили фарисеї та книжники, зрештою, весь єврейський народ та й кожен з нас. Так, кожен із нас, бо це є мій особистий вибір. Я можу сказати: «Іди геть від мене, геть за місто. Мені не потрібен такий Бог, бо Він незручний для мене». Викидаючи Бога зі своєї душі, я викидаю Його поза місто. Господь помирає поза містом Єрусалимом, як і в моєму житті.

Час Вербної неділі є часом для вибору: Господь або залишиться в твоєму місті, або залишиться поза містом, поза мурами твого міста. Скільки раз в своєму житті ми кричали: «Господи, геть, не хочу Тебе знати!». Але сьогодні нам потрібно кричати: «Залишися, залишися в моєму місті, залишися в моєму житті, залишись, бо я прагну Твоєї Любові».

Вербна неділя вводить нас у страсні дні, коли ми будемо багато чути і в євангельських читаннях, і в наших церковних піснеспівах про муки про страсті Господні. І тут хочеться, щоб кожен із нас задумався: «А чи тебе нічого не мучить, нічого тебе не бентежить?». Ми розпочнемо такий важливий тиждень, тиждень, коли маємо задумати, як відбулося та відбувається наше із вами спасіння.

Вербна неділя – це час вибору. Того вибору, котрий я маю зробити вже зараз, в цю хвилину: вибрати Бога, Котрий залишається назавжди в моєму житті чи крикнути: «Геть, Господи, я Тебе не хочу знати». Вибирати завжди важко й непросто, тому що кожен вибір несе за собою певну відповідальність.

Вдивляючись у вербну неділю, ми маємо побачити, що Господь стає людиною, що Господь бере хрест, що Господь йде з цим хрестом на Голгофу, що Господь помирає там. Чому?

Тому що Він є відповідальним… і Вербна неділя вчить нас цієї відповідальності. Пам’ятаймо: любові без відповідальності не буває.

Вербна неділя вчить мене любити і то любити до кінця, не до Голгофи,  а через Голгофу до Воскресіння.

“Духовний Дзвін”

Фото ілюстративне: Pixabay

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *