Різдво  Пречистої  Діви  Марії

Share

В день Різдва Матері Божої Церква співає тропар: «Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній, бо з тебе засяяло Сонце правди, Христос Бог наш, що зняв прокляття, подав благословення, знищив смерть і дарував нам життя вічне».

Як перед сходом сонця рання зоря показується на небі у своїй чарівній красі і звіщає світові прихід сонця, так само Пречиста Діва у своїм різдві є неначе та рання зірка, що появилася серед темної ночі релігійного і морального упадку поганських народів, і звістила світові недалекий прихід ясного Сонця, самого Спасителя з неба, Божого Сина.  Різдва Пресвятої Богородиці люди чекали протягом всього Старого Завіту. Це загальне очікування спонукалось Богом у Святому Письмі. Господь сказав після гріхопадіння Адама і Єви до змія: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту».(Бут. 3.15)  Ці слова означали, що Творець через народження Діви Богородиці пошле на землю свого Єдинородного Сина Ісуса Христа, який переможе смерть Своїм воскресінням з мертвих і збере по всьому світу людей, які вірно служитимуть Богу, розповсюджуючи на землі Його Царство. Тому подія Різдва Богородиці поклала початок духовного відродження від гріхів всього людства.

Хоч Святе Письмо мало нам розповідає про Богородицю, особливо про її народження, ми усвідомлюємо, яку велику радість принесло воно Йоакимові і Анні, бо їх молитви були вислуханні в такий чудесний спосіб. Во­на прийшла на світ цілком непорочна, тому що була звільнена від первородного гріха у хвилині зачаття че­рез те, що Бог вибрав її на Матір Свого Сина Ісуса. Марія прийшла на світ ясною і блискучою в душі, немов рання зоря, що очаровує своїм чарівним блиском. Вона була не тільки вільна від бруду первородного гріха, але й наповнена Божою ласкою, тому вже від хвилини народження її душа перевищала красу навіть найвищих ангелів у небі, бо ніхто не був такий багатий на ласку, як Марія. З радістю споглядав на неї Божий Син, бо ж це мала бути Його Мати. Раділи також всі ангели з народження їхньої цариці. Вдивляючись в це дитя, вони з подивом питали: «Хто ж це та, що мов зоря зазорилась, гарна як місяць, ясна як сонце?» Вони подивляли і почитали її достойність і славу, бо вона, хоч взята з людського роду, мала бути Царицею неба і землі, засісти біля свого Сина на найвищім престолі слави, перевищити всіх ангелів і святих і стати приокрасою неба. Раділи також всі праведні душі  в аді, перед якими небо було замкнене і які очікували приходу Спасителя, щоб їм це небо відчинив. Вони тужили за тою хвилиною, бо без його помочі не могли оглядати Бога, чого бажали всіма силами. Тому, хто годен описати ту радісну хвилину в аді, коли ті душі довідалися про народження Пречистої Діви Марії, майбутньої Матері Ісуса, який мав запровадити їх до слави в небі. Бо не міг Христос прийти на світ без Пречистої Діви Марії. Тому, як рання зірниця Своєю появою на небі заповідала, що минула ніч, а день наблизився, так подібно Пречиста Діва Марія Своїм приходом на світ звістила світові, що проклята ніч Старого Завіту вже минулася, а настав день Нового Завіту, що появиться з неба Сонце Правди – Христос Бог наш. В кінці не менше радості з народження Пречистої Діви Марії було й для землі. Праведні радувалися, бо одержали в її особі добру і ласкаву Матір, а грішники радіють тому, що в Марії знаходять матір милосердя, поміч і запевнене прибіжище.

Впродовж довгих століть, відколи Церква існує, зродилися різні набоженьства, в яких вихваляємо, славимо і почитаємо Пречисту Діву Марію, в якій ми бачимо велике море смирення і любові до Бога і можемо наслідувати її чесноти. Протягом цілого свого життя Діва Марія казала Богові «так». Згода на Воплочення під час Благовіщення і згода на Відкуплення роду людського під хрестом пробуджує і дотепер у нас найкращі духовні почуття до Божої Матері. Саме цим Діва Богородиця в центрі людської історії, рухає світ вперед до кінцевого виправлення.

Діва Марія є непорочною і нагадує цілому світові про ті цінності, про які він забуває. Багатьом нашим сучасникам важко сприймати духовну непорочність у своєму житті. Сучасна людина хоче керувати усім всесвітом, та не вміє керувати собою. Вона розкриває таємниці світів від нескінченно великих до нескінченно малих, але губиться у таємниці власної душі. Наскільки підкорює космічний простір, настільки поступово втрачає владу над своїм внутрішнім світом. Чим більше підкорює матерію, тим більше стає безсилою перед нею, перетворюється в її раба. Світ, зайнятий своїми справами, розкошами, вій­нами і бізнесами, не звертає уваги на значення Маріїного народження, та все таки добрі християни тішаться ни­м і щиро дякують Богові за такий великий дар, яким була і є Марія для цілого людства. Вона започаткувала нову добу в історії людства. Вона разом із Христом на­правила кривду перед Богом, що Адам і Єва вчинили йому в раю, пе­реступаючи Божий закон. Вона разом із Христом пожерт­вувалася за наше спасіння на Голгофі. Хіба нема чим ті­шитися, коли подумаємо, що Марія це великодушна доб­родійка всього людства, приклад для всіх, як треба слу­жити Богові і прямувати до вічного щастя в небі. Пречиста Діва Богородиця нагадує нам своїм мовчазним образом про безмежну силу чистої жертви, про безкорисливу любов, про внутрішню готовність душі сказати Богові «так». Саме тим Вона є завжди сучасною і дієвою для всіх поколінь. Адже сказано в Євангелії від Луки: «Ось бо від нині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе його ім’я». (Лк. 1.48-49) Вона стоїть на чолі незліченного моря людей, що йдуть на зустріч Богові. Матір Божа стала зразком нової людини, якою ми всі маємо стати. Пресвята Богородиця і нині духовно діє в світі. Через Діву Марію Ісус Христос нас вводить у триєдину любов Бога. Життя духовне не появиться в наших душах, якщо там не буде Матері, яка дає життя. Вірна Обручниця Святого Духа відродить у нас усі занепалі сили схвильованої душі, тільки звернімося до Неї. Шукаймо Діву Марію: вірну, скромну, покірну, терплячу і смиренну. Любімо Її і завжди, молімось до Неї. У час, коли боремось за любов, за мир, за справедливість. Матір Божа підтримує наші зусилля, бо Вона завжди там, де треба дати життя в Христі. Якщо ми страждаємо через моральні злидні чи матеріальну вбогість, Свята Богородиця разом з нами, бо де з’являється хрест, там Вона стоїть біля нього, готова на все, аби лиш розквітло нове життя з Богом. Нехай наші серця пробудяться до пошани і любові нашої Небесної Матінки, щоб ті, які сьогодні проганяють її з домівок свого серця і душі, якнайскоріше пізнають Її, свою духовну Провідницю, Яка для цього і прийшла на цей світ, щоб Своєю материнською любов’ю гоїти наші рани. Ми, вірні Її діти, шануючи і люблячи свою Небесну Неньку, надалі линьмо з вірою до неї, покладаючи надію на те, що Вона не залишить нас без нагороди. Промовляймо щодня, на кожному кроці свого життя найпростіше: «Богородице Діво, радуйся ….. !» Дякуймо Господу Богу за те, що дав нам таку добру і ласкаву Матір, і в нашій радості молімся до неї: «О Маріє, виблагай для своїх дітей ласку, щоб ми могли совісно виповняти свої християнські обов’язки і витривати в вірі і колись разом з Тобою здобути вінець вічної слави в небі».  Амінь.

о. Михайло Федорів   

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *