Велич Івана Хрестителя

Share

Сьогодні в розумінні багатьох людей пророк – це людина, котра пророкує про те, що має відбутися в цьому житті. Проте таке розуміння викривлене та неправильне. Адже пророк – це не провидець чи віщун. Він – людина, через котру Господь відкриває Свою волю.

Звичайно, що одкровення Боже могло торкатися не тільки майбутнього чи теперішнього, але і давно минулого. Так ми називаємо пророком Мойсея. Хоча він зовсім нічого не говорив про те, що має відбутися. Він отримав одкровення від Бога про те, що відбувалося мільйони років до того, коли людина з’явилася на землі. Бог відкрив йому історію створення світу, котра записана в образній формі, як творення за шість днів.

Проте найважливіша частина пророчого служіння закладена в тому, щоби пророк став глашатаєм правди Божої. Це були люди, яких неможливо було підкупити, котрих неможливо було застрашити чи заманити похвалою. Вони закликали людей до моральної досконалості та покаяння. І останній із пророків був Іван Хреститель. Саме на ньому закінчується період пророчого служіння. Після нього пророків не було і вже більше ніколи не буде.

Івана Предтечу Господь возвеличив над усіма пророками. І це не дивлячись на те, що між ними були люди із колосальним духовним авторитетом. Такі, як: Мойсей, Ілля, Ісая та інші. Проте Господь над ними всіма возносить ім’я Івана Хрестителя, тому що його служіння було зовсім інше.

В чому полягає його особливе служіння?

Ми знаємо, що одні і ті ж слова, сказані в присутності декількох людей, можуть мати зовсім різні результати та відгуки в людських серцях. Навіть Сам Господь сказав про це притчу, про сівача. Одні сприймають почуте близько до серця, їх хвилюють ті слова, вони використовують їх як добрий напрямок в житті. Другі з радістю їх сприймають, але через свою легковажність досить швидко забувають. Ще інші також сприймають, але суєта цього світу затьмарює Боже слово. У ще інших їх просто краде диявол.

Сенс пророчого служіння Івана Хрестителя полягав в тому, щоби приготувати дорогу Господу. Схилити серця людей до сприйняття Божого слова, прийняття Христової науки. І тих, хто розуміли його проповіді, тих на знак покаяння, він хрестив у водах річки Йордан.

Ми досить мало маємо відомостей про життя Івана Хрестителя. Нам відомо, що він досить довго, більшу частину свого життя провів у пустині, одягався у волосяницю, харчувався сараною-акридами та медом диких бджіл. Звичайно, що для нас така їда є дивною та неприпустимою, проте на Сході вона було розповсюджена та спасала життя багатьом людям, котрі заблукали в пустині.

Потім ми знаємо про саму проповідь Івана Предтечі, про те, що він хрестив людей, про те, що він хрестив Господа Ісуса Христа і в той самий час, під час цього хрещення, він удостоївся одкровення великої тайни про те, що Бог – Єдиносущний і Триєдиний.

Проте, коли ми згадуємо про Івана Хрестителя, то тут, не дивлячись на його обраність ще в лоні матері, він стає перед нами, як людина. І Євангеліє розповідає нам не тільки про Божу силу, але і про людську неміч, навіть серед найбільш великих та вибраних Богом людей.

З однієї сторони Іван Хреститель – це великий подвижник та праведник, з іншої – людина, яку охоплюють ті ж думки та сумніви, що і нас, грішних людей.

Хоча він мав одкровення з висот, чув голос Отця Небесного, був свідком появи Триєдиного Бога, але за викриття царя Ірода, він потрапляє в темницю, де ним опановують сумніви.

Він посилає до Ісуса Христа своїх близьких і ніби через них запитує Його: «Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?» (Лк. 7:19). Досить дивно нам це чути. Тут ми бачимо людську неміч, котра притаманна всім людям, навіть тим, котрі перебувають на висоті духовного розвитку.

Господь відповідає йому: «Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина; і блаженний той, хто не спотикнеться через мене» (Лк. 7:22-23). Люди прийшли та передали Івану Хрестителю слова Христа, котрі підкріпили його у важкому випробовуванні.

Смерть Івана Хрестителя стала свідченням його відданості Господеві.

Святий Іван Хреститель своїми вчинками навчає нас високого духу і любові до Христа. Його коротке життя спалахнуло яскравою зіркою на видноколі старозавітньої темряви, щоб вказати шлях до спасіння: «Сьогодні світильник Світла, немов ясна зірниця, споготовляє шлях до Бога Слова».

Можливо Вас зацікавлять ці публікації:
Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.