Від нині людей будеш ловити…

Проповідь на 18 неділю по Зісланню Святого Духа

 

«Не бійся! Від нині людей будеш ловити» (Лк. 5:10).

«Коли Христос кличе людину, – писав німецький теолог Дітріх Бонхефер, – Він говорить людині: Прийди і помри». Бонхефер саме це і зробив, тому що його стратили нацисти в концтаборі за спротив Гітлеру.

Напевно, якщо б Симону Петру розповіли про все, що чекає його в найближчі два-три роки, то він би ще більше просив, щоб Ісус залишив його в спокої. Петро явно відчував, що його життя, після цієї чудесної ловлі риби, вже ніколи не буде таким, як було до цього часу. Він відчував, що на нього чекають нові виклики та нові випробування.

Ісус розпочав проповідувати малій горстці людей, а натовп все збільшувався і збільшувався. Для того, щоби Ісуса було краще чути – Він сідає в човен на відпливає на середину озера. Після проповіді Христос дає вказівки рибалкам. Ті відчувають знеохочення, бо прекрасно розуміють, що найкраще рибалити в темноті. Вони даремно трудилися цілу ніч і нічого не впіймали, звичайно, що вони не хотіли надаремно закидати сіті та робити те, в чому вони не бачили жодного сенсу. Проте вони зробили все так, як їм сказав Ісус. Таким був Його вплив на людей.

Звичайно, це, про що говорить нам сьогоднішнє Євангеліє: чудесна ловля риби, ті зусилля, щоб улов дотягнути до берега та не потонути, – це все нам відомо. Проте в цій історії ми так само бачимо, що Ісус із групи рибалок виділяє Петра. Та говорить йому, що він в скорому часі буде ловити не риби, а людей. Рибалки стають учнями Ісуса, розпочинають нове життя і навіть не уявляють куди це їх приведе.

Уявімо себе на місці Петра: приходить чоловік, просить про одну послугу, а потім говорить вам, як досвідченому рибакові, щоб ми зробили щось, що видається нам беззмістовним, що може у нас забрати тільки час та сили. Проте ми робимо це, хоча, можливо, десь в душі і бурчимо на цю людину. І, раптом, ми отримуєте такий результат праці, на котрий навіть і не очікували. Потім, коли Він звертається до нас, Він, ніби говорить: «Від сьогодні ти і Я будемо діяти разом». І ми розуміємо, що у нас немає вибору, що ми підете за цією людиною.

Подібна історія відбувається у житті багатьох із нас. Заклик: «Ідіть за Мною і Я зроблю вас ловцями людей», – стосується не тільки Петра та інших рибалок, але кожного із нас. В Ісуса є для кожного із нас певна робота і певне покликання. Кожна людина, де б вона не жила і чим би вона не займалася, є трудівником на Божій ниві.

Не принципово чим ми займаємося: важливо те, щоб ми своїми словами та життєвим прикладом проповідували Слово Боже. Кожен потрібен Богові саме там, де він є: рибалки проповідують рибалки, водії – водіям, вчителі – вчителям, батьки – своїм дітям. Кожна людина несе Христа туди, куди вона тільки може сягнути: в душі близьких людей.

Ісус нікого не хоче упустити. Його метою є допомагати іншим стати ловцями людей, розповсюджувати Благу Звістку, щоби донести її до якнайбільшої кількості людей. В Царстві Божому не може бути сторонніх. Сьогодні ми читаємо в Євангелії від Луки, що Ісус дотримав Своїй обіцянки щодо Петра. Коли Ісус когось кличе, Він хоче повної віддачі не лише тому, що Він повністю віддав Себе, але і тому, що в Нього відносно нас є Свої плани.

Сьогоднішнє євангельське читання показує нам майбутніх апостолів за їхньою щоденною роботою. Що ж саме побачив Спаситель? Втомлених важкою працею рибалок? Чоловіків, котрим доводиться тяжко працювати, щоби здобути свій хліб? А ще, там, де світ бачив неосвічених ловців риби, Спаситель побачив ловців людей.

Одночасно із недоліками та слабкостями майбутніх апостолів Ісус бачив їхню відданість, віру, цілеспрямованість, жертовність. Саме тому Бог закликав колишніх рибалок стати частиною чогось більшого, ніж їхні праця, родина чи їхнє життя. Вони стали частиною Церкви, частиною Царства Божого на землі.

Сьогодні до кожного із нас лунає такий самий заклик. Коли Господь дивиться на нас, на Свою Церкву, на народ Божий, Він бачить не те, що бачить світ. Для світу ми тільки: селяни, мами, тати, вчителі, лікарі, будівельники та робочі. Проте Господь бачить те, чого не бачить світ і, можливо, ще й ми не бачимо самі – Він бачить наші можливості та здатність перетворювати світ довкола себе.

Нам залишається тільки почути Його поклик, відгукнутися на нього та піти вслід за Христом. Амінь.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *