Надвірнянський Деканат
Духовні науки

Питання до справжніх християн

Share

Життя християнина є досить важким, адже воно наповнене різноманітними випробовуваннями та спокусами. За кожним нашим злетом іде падіння, відповідно, за кожним важким падінням відбувається наш злет, злет духовного життя. І, як би ми не старалися бути практикуючими християнами, все одно в нашому житті є такі області, де ми знаходимося у непослуху, гріху, бунту. Буває і так, що ми не ходимо з Богом так, як би мали це робити, знаючи про всі Його дороги та настанови. Буває і так, що ми, хоча і ходимо в Церкву, але не виконуємо тих речей, котрі Господь сказав чинити. Буває і так, що ми не бажаємо розпрощатися із деякими гріхами та практиками, а це стримує нас від того кращого, що приготував нам Бог. І тільки Він може вивести нас із цього, але ми повинні бути готовими та послушними.

Нам слід, зібравши всі свої сили, рішучість та бажання направити своє життя, вийти із Єгипту. Ніхто з нас не може потрапити в кращу землю, якщо і надалі перебуватиме у рабстві. Адже наша воля розпочинається із спасіння та визволення. Нас слід стати тими ізраїльтянами, і не боятися увійти у пустиню, бо тільки там Господь зможе очистити нас, визволити та подарувати волю.

Ця пустиню буде на певний час. Адже Господь ніколи не бажав того, щоби Його народ назавжди залишився у пустині, знемагаючи від спраги та пекучого сонця, від злиднів та випробування, від небезпек, які чигали на кожному кроці. Воля Господня полягає тільки в тому, щоби ми покинули свої гріхи, вийшли із Єгипту, і пройшли через Червоне море, через води Хрещення, залишившись у Христовій Церкві добрими послідовниками.

Слухаймо Господа і Він виведе нас на гору, дасть Своє Слово. Тільки потрібно заглянути у своє життя, скласти звіт із прожитих днів. Якщо ми побачимо, що ми злі, знервовані, роздратовані, не довіряємо Господу, не слухаємо настанов, все робимо по-своєму, то чи зможемо ми успадкувати ту добру, багату землю? Якщо ж ми покаємося, Бог благословить нас та приведе у землю, яка тече молоком та медом.

Зробімо звіт свого життя: Чи буваємо ми гордими? Чи ображаємося ми, коли нас виправляють? Чи у нашому житті є така область, яка не підкоряється Богу? Чи осуджуємо ми своїх наставників, керівників, священиків? Чи з ненавистю ми ставимося до своїх ближніх? Чи бунтуємо ми проти Бога, проти своїх рідних? Чи намагаємося ми виправити своє життя, борячись із гріхами та спокусами?

Пророк Ісая дуже гарно говорить: «Як схочете бути слухняними, то їстимете від благ країни. А як затнетеся й бунтуватиметесь, то меч пожере вас, бо уста Господні так говорять» (Іс. 1:19-20). Життя, служіння, сім’я, фінанси, здоров’я – найголовніші сфери нашого життя. Саме через них ми можемо увійти у Царство Боже, коли будемо смиренними та тихими. Адже нам добре відомо, що Бог противиться гордим.

Нам, християнам, слід якнайчастіше складати звіт свого життя. Нам важливо усвідомити, що не всі нас ненавидять, не всі помиляються відносно нас, не всі брешуть нам. Деякі критичні зауваження є правдивими, але жодна критика та настанова не повинна мотивуватися злістю та ненавистю.

Тільки ті люди, котрі перебувають у Христі, будуть нести нам благодать, милосердя, любов, правду та справедливість. Ми ж повинні триматися Господа, іти Його дорогою, проповідувати Христове Євангеліє своїм життям, вчинками та ділами. Зі смиренням приймати все, що дасть нам Бог, не нарікаючи, не гніваючись, не сперечаючись. Будьмо справжніми християнами.

Фото, ілюстративне: congerdesign із сайту Pixabay

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *