Страшний суд – реальність яка нас чекає

Share

Про цей страшний день і час пророкували пророки та апостоли; від одних кінців вселеної й до інших, в церквах і на кожному місці Божественне Писання не перестає говорити: «Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години» (Мт. 25:13). «День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом перейде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться, небо, палаюче, розтане і первні, розпалені, розтопляться!» (ІІ Петр. 3:10-12).

Святі Отці, праведники, пророки закликають нас пам’ятати про швидкий прихід Страшного Суду, щоби кожен із нас перестав творити гріхи та жити праведним життям. Адже на кожного грішника будуть очікувати страшні муки. І найбільшою буде та, коли ми станемо перед Христом й побачимо, що ми відповідальні за Його розп’яття всім нашим життям, котре ми промарнували та прогайнували не тільки щодо себе, але й нашого ближнього.

Які ж муки будуть очікувати на людей після Страшного Суду? Чи будуть вони різноманітними, чи це буде якась одна-єдина для всіх людей? Євангеліє описує різноманітні роди мук: «темрява кромішня» (Мт. 8:12), «вогонь пекельний» (Мт. 5:22), «плач і скрегіт зубів» (Мт. 13:42), «черв’як, який не вмирає» (Мр. 9:48), «вогонь невгасаючий» (Мр. 9:48), «найнижчі частини землі» (Еф. 4:9), «погибель» (Мт. 7:13), «ад та пекельне дно» – це найжахливіші місця, які очікують на нещасні душі грішників.

Горе перелюбнику, горе п’яниці, горе тим, в котрих «гарфа й гусла, бубон і сопілка та вино на бенкетах; а на діла Господні не вважають і вчинків рук його не бачать» (Іс. 5:12). Горе тим, хто втрачає час, марнуючи кожну хвилинку. Горе тим, хто говорить неправду. Горе тим, хто піддається ворожбитству та чаклунству. Горе всім тим, хто в цей страшний день почує гіркі слова: «Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його» (Мт. 25:41)

Тоді всі вони усвідомлять, що для них немає уже жодної надії, що ніхто їм вже не допоможе, що ніхто не буде просити про помилування, бо справедливим є Божий Суд. І тоді, ридаючи, закличуть: «Хто ж зможе нас спасти?». Немає уже часу для покаяння, не мають жодного значення багатство та маєтки, не приносять жодної користі сльози та ридання, не видно бідних та потребуючих – вже все втрачено. І кожен відійде на місце своїх мук, котрі ж самі вони й приготували поганими справами та розпусним життям.

Ми самі пишемо собі, власними вчинками, або вічне оправдання, або вічне осудження на Страшному Суді. Наші вчинки або нас оправдають, або нас осудять, і тоді залишиться тільки почути справедливий вирок Всемилосердного Судді: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мт. 25:34). Проте, ми можемо почути й інші слова Спасителя світу: «Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його» (Мт. 25:41). В наш ще є час направити своє життя та гідно приготуватися до зустріч Страшного Суду. І в нас є вибір: вічне блаженство із Богом чи вічні муки із дияволом. Вибір тільки за кожним із нас.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *