У Надвірній освятили пам’ятну дошку о. Корнилію Мандичевському

Share

19.06.2021 р. Б., Преосвященний владика Василій Івасюк молився Молебень до Серця Христового у Храмі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього м. Надвірна. Опісля владика Василій освятив пам’ятну дошку, присвячену о. Корнилію Мандичевському, який був відомим патріотом, громадським діячом, успішним політиком, багатолітнім Надвірнянським деканом.

До встановлення та посвячення пам’ятної дошки о. Корнилію Мандичевському спричинився п. Роман Грицевич.

На посвяченні були присутні представники Львівської інтелігенції, зокрема: п. Ігор Калинець та п. Іван Гречко. Вкінці було зачитано листа від ректора УКУ, о. Богдана Праха, в якому він склав своє вітання громаді м. Надвірна та подякував всім, хто спричинився до встановлення пам’ятної дошки.

У своєму слові владика Василій Івасюк пригадав присутнім життєвий шлях о. Корнилія Мандичевського. Та зазначив, що «свого часу о. Корнилій відігравав значну роль у житті Надвірнянщини. Дбав про розвиток культури й освіти, сприяв будівництву нових церков, обирався послом до крайового сейму». «З висоти літ можна сказати, що о. Корнилій був «світлом для світу», був тим євангельським світильником, який стояв на горі й освітлював шлях всьому люду», – зазначив Владика Василій.

Пресслужба Надвірнянського Протопресвітеріату

Фото: Пресслужба Коломийської єпархії

Більше фото: перейти тут

Довідково: о. Корнило Станіслав Мандичевський (1828-1914) – український галицький священик (УГКЦ), громадсько-політичний діяч. Батько двох синів, Євгена та Івана. Закінчив народну школу в Коломиї, Станіславську гімназію, Львівську духовну семінарію (1849-1853). Висвячений на священика 1853 року. Після свячень став вікарієм у Зарваниці, з 1857 – парохом в Угринові Долішньому, з 1862 – адміністратором парафії в селі Зарваниця, а з 1864 – Довге. Навесні 1865 року настоятель Храму в Надвірній.

«о. Корнилій Мандичевський відіграв досить значну роль у піднесенні культурного й освітнього рівня життя в місті та повіті: був комісаром ординаріату в шкільних справах, делегатом ординаріату до Надвірнянської окружної шкільної ради, послом до крайового сейму і Державної Думи, почесним радником єпископської консисторії, з 9 січня 1877 року – почесним крилошанином Станіславівської капітули, Рицарем ордена Залізної корони ІІІ ступеня, почесним громадянином Надвірної».  (Шематизм всего клира греко-католической епархии Станиславовской. – Станиславов, 1889.- С.80, 1913. – С.152-153).

Богдан Скаврон пише: «Довголітній парох Надвірної Корнило Мандичевський справді у той час намагався поводитися дуже лояльно і до австрійської влади, і до польських політиків, уникав тісніших контактів з москвофілами і народовцями. У Галицькому сеймі та Райхсраті, куди він теж обирався, Мандичевський промовляв зрідка та винятково на аполітичні теми. Натомість він був дуже діяльним щодо облаштування Надвірнянського повіту: здобував кошти на дороги, меліорацію, школи, тому користувався значним авторитетом місцевих виборців».

о. Корнило Мандичевський великої уваги надавав будівництву нових церков у повіті. У 1895-му споруджено Собор Пресвятої Богородиці у Добротові, Церкву Пресвятої Тройці у Микуличині (1868 р.), Церкву Святого Василія Великого у Чорних Ославах (1885 р.), Церкву Успіння Пресвятої Богородиці та дзвіницю в Яблуниці (1895 р.), Церкву святого Миколая Чудотворця у с. Глинках (1876 р.). До серпня 1914 р. парафіяльною була церква Благовіщення у Надвірній, споруджена з кедрового дерева. Знаходилась вона на теперішньому старому цвинтарі, який тоді тільки відкривали. На жаль, маштабна пожежа 5 серпня 1914 року знищила цю унікальну архітектурну споруду.

З ініціативи отця Корнила створено в 1894-1918 роках філію і читальню «Просвіти». У 1906-1907 роках він безпосередньо керував роботою надвірнянської «Просвіти». У цей час до читальні записалося 58 осіб. При читальні діяли хор і драматичний гурток, якими керував Осип Чубатий, а також спортивне товариство «Сокіл».

Був серед діячів так званої «нової ери», під час якої українці Галичини намагалися досягнути порозуміння з австрійським урядом і польськими політичними колами. Зокрема, 24 листопада 1890 р. разом з Олександром Барвінським, Омеляном Огоновським, Костем Левицьким, Костянтином Телішевським, митрополитом Сильвестром Сембратовичем брав участь у прес-конференції графа Казимира Бадені, на якій було підведено підсумки попередніх переговорів.

В останні роки життя відійшов від громадсько-політичної діяльності. Помер о. Корнилій Мандичевський 19 квітня 1914 року на 86 році життя і 51 році священства у Надвірній. Вдячні надвірнянці тепло згадують про цю розумну, патріотичну людину, котра впродовж 49 років вірою та правдою служила громаді міста та повіту. Поховали отця Корнилія Мандичевського у місті на старому кладовищі.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.