Хрест і Воскресіння

Без Хреста – немає Воскресіння. І, навпаки, безглуздо говорити про Хрест, якщо ми не віримо у Воскресіння. Апостол Павло чітко розвиває цю думку: «Коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша… Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми – найнещасніші з усіх людей. Але ж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих» (І Кор. 15:14;19-20).

Воскресіння яскраво виділяється на фоні безвихідності Страсної П’ятниці та смерті Ісуса. Тут ми бачимо Бога: слабкого, немічного, розп’ятого… Проте в результаті ми зустрічаємо наймогутнішого Господа Ісуса Христа. Із подій Воскресіння ми отримуємо нашу віру в Христа розп’ятого та воскреслого: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали. Але йдіть, скажіть його учням та Петрові, що випередить вас у Галилеї: там його побачите, як він сказав вам» (Мр. 16:6-7).

На відміну від воскресіння Лазаря та інших, котрі просто повернулися до земного життя, Воскресіння Христа зовсім інше: Ісус перейшов в нове життя. Завдяки цьому життю Він покидає Свій гріб та переходить крізь замкнені двері: «А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, – а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, – увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!» (Ів. 20:19). І ангел відкотив камінь від гробу не для того, щоби Ісус міг без жодних перешкод вийти із гробу, але для того, щоби жінки-мироносиці побачили порожній гріб: «Ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла. Зо страху перед ним сторожа затремтіла й стала, наче змертвіла. Тоді ангел заговорив до жінок, кажучи: «Не бійтесь: знаю бо, що ви шукаєте Ісуса розіп’ятого. Нема його тут, бо він воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав» (Мт. 28:2-6).

Він воскрес – навіть для Своїх друзів – зовсім несподівано, не дивлячись на те, що протягом цілого Свого земного життя так часто говорив. Жінки також прийшли, щоби віддати Йому останню шану милосердя, помазавши Його тіло. І вони зовсім несподівано зустріли Воскреслого: «Вони в поспіху полишили гробницю зо страхом і великою радістю та й побігли сповістити йото учнів. Аж: ось Ісус зустрів їх і каже: «Радуйтеся!». Ті підійшли й кинулися йому в ноги і вклонилися. Тоді Ісус сказав їм: «Не бійтесь! Ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там мене побачать» (Мт. 28:8-10). Євангелист Марко пише, що жінки просто перелякалися від побаченого: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали» (Мр. 16:5). Навіть учні перебували в паніці, в безвихідності та песимізмі: «Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам, але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм. Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов’язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося … Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці» (Лк. 24:11-12;22).

Як бачимо і жінки, і Христові учні пережили щось надзвичайне.

Нам із вами також слід задуматися: який сенс, значення та роль відіграє Христове Воскресіння для нас?

По-переш, у Воскресінні Христа ми бачимо, що смерть – це результат гріха, Ісус перший перемагає гріх, а з ним і саму смерть. Апостл Петро пише: «Отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста; його Бог воскресив, порвавши пута смерті, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі» (Діян. 2:23-24). Звертаючись до народу, апостол говорить: «Ви ж Святого і Праведного зреклися і просили, щоб вам помилувано чоловіка душогубця, а Творця життя вбили, якого Бог воскресив з мертвих, чому ми свідки» (Діян. 3:14-15). В своїй проповіді про Хрсита він наголошує: «Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління» (Діян. 13:37).

По-друге, Воскресіння Ісуса підтверджує Жертву Христа Своєму Небесному Отцю.

По-третє, Воскресіння Христа дарує нам нове життя: «Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям» (Рим. 6:4). Воно дозволяє залишити «старого тлінного чоловіка» та розпочати нове життя, ставши дітьми Божими.

Як бачимо, Воскресіння – це найрадикальніше втручання Бога в буття старого світу та тлінної людини через Свого Сина, Ісуса Христа. Через Воскресіння ми отримали єдність душі, тіла та духу, яку були втратили внаслідок гріхопадіння.

З Воскресінням Христа кожен із нас отримує новий шанс: «Я живу і ви будете жити» (Ів. 14:19). Воскреслий Христос перший подолав всі межі нашого земного, матеріального існування: тривалість життя, простору і часу.

Воскресіння це також і те, про що апостоли пишуть: «Не всі ми помремо, але всі перемінимося» (І Кор. 15:51). Ми звільнимося від земного матеріального існування, а взамін отримаємо Вічне Життя з Богом, ставши Його дітьми.

 

 

За матеріалами книги: Йозеф Барон. Крест и христианство: теология Креста для человека, Церкви и ее единства.

 

 

 

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *