Боже Ім’я

Друга Божа заповідь

Співайте Господеві, благословіть його ім’я; звіщайте день у день його спасіння (Пс 96, 2).

Яке Боже ім’я?

Друга Божа заповідь навчає нас ставитися з повагою до Божого імені. Ім’я в біблійному розумінні — це значно більше, ніж назва, дана особі або речі. Як правило, ім’я відображає особливості та здібності його носія. Хто надає ім’я істоті або речі (називає її), повинен знати її унікальні риси. «І сотворив Господь Бог з землі всіляких польових звірів і всіляких птахів піднебесних і привів їх до чоловіка побачити, як він назве їх […] І дав чоловік назви всякій скотині, всякому птаству піднебесному і всякому звіреві польовому (Бут 2, 19-20).

Знати ім’я людини в біблійному контексті означало перебувати з нею в близьких стосунках, знати характерні особливості, риси, сутність особистості. Бог знає кожну людину на ім’я:

Знаю тебе на ім’я, і ласку ти знайшов в очах моїх (Вих 33,12).

Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе (Єр 1, 5).

У Святому Письмі бачимо, що Бог кличе людину на ім’я: «Мойсею, Мойсею!» І відповів той: «Я тут!» (Вих 3, 4). Ісус Христос, кличучи за собою апостолів, звертається до них на ім’я, а декому навіть дає нове ім’я, бо знає, ким вони є насправді: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля) (Йо 1,42).

У святому таїнстві Хрещення людині дається нове ім’я. Обираючи ім’я, потрібно брати до уваги не милозвучність чи моду, а перш за все його значення й християнську традицію — приклад життя святих, які носили таке ім’я (небесних заступників).

Бог об’являє себе людині як Особа, Його ім’я особливе, воно святе. Об’явлення Богом свого імені людині є виявом довіри, близькості, відкритості до взаємин.

У Святому Письмі зустрічаємо, що люди по-різному звертаються до Бога: Бог, Творець, Отець, Бог всемогутній, Господь і Владика, вказуючи на Його риси та благодіяння. І хоча в людській мові немає слова, яке могло б вмістити всі характеристики Бога, на питання Мойсея до Бога, яким є Його ім’я — у чому Його сутність — Бог об’являє Своє ім’я:

JHWH — Я той, хто є (Вих 3, 14).

Боже Ім’я «Я той, хто є» означає «Той, хто має сутність сам у собі».

Ім’я це багатогранне, неосяжне, невимовне, як Боже буття. Воно не є загальним іменем. «Я той, хто є» виражає дієву присутність і дію Бога, яка пронизує людську історію і проявляється в ній.

JHWH (ЙХВХ) — це літери, які, згідно з древньою єврейською традицією, використовували для написання Божого імені, але через велику повагу до Бога, вголос вимовляти Боже ім’я було заборонено. Замість вимовляти це ім’я, євреї звертаються до Бога «Адонай», тобто «Господь».

«Ягве» — це спосіб вимовляння цього імені з додаванням голосних, винайдений пізніше.

«Єгова» — неправильний спосіб вимовляння цього імені.

За книгою: Божі заповіді та Євангельські блаженства (Катехуменат і катехизація дорослих у УГКЦ).