Надвірнянський Деканат
Наша віра

До чого закликає нас Ісус Христос?

Share

Провідною темою історії Старого Завіту є обіцянка Спасителя. Коли сповнився час, Бог звершує обіцянку: Божий Син — Ісус Христос — народжується від Діви Марії. Ісус Христос жив між людьми, навчав, творив чуда, зцілював, проповідував Царство Небесне, страждав, помер і воскрес: «Смертю смерть подолав». Ісус Христос спас людину від гріха, смерті, загибелі. Він — Наш Спаситель.

Зі Святого Письма довідуємося, що Ісус Христос жив, дотримуючись Десяти Божих заповідей і закликав до цього інших. Зокрема, на питання багатого юнака: «Що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» — Ісус дає відповідь: «Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір» (Мр 10, 19). Так Христос вказує на важливість виконання цих заповідей, бо вони є фундаментом для життя кожної людини.

Десять Божих заповідей мають виховний характер. Вони виховують людину, скеровують на дорогу, яка веде до Бога. Тільки з приходом Божого Сина — Ісуса Христа — вповні виявляється таємниця Божої любові. Ісус демонструє нові, сповнені любові відносини людини з Богом, з іншими людьми та зі світом. Христос доповнює старозавітній закон благодаттю: «Не думайте, що я прийшов усунути закон чи пророків: я прийшов їх не усунути, а доповнити» (Мт 5, 1 7).

Отак і ми, як були малолітками, були підневолені первням сві­ту. Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває «Авва, Отче!» (Гал 4, 3-6).

Ісус Христос закликає бути цілісними: щоб наша віра і цілковита надія на Бога виявлялася в нашому світогляді, оцінці подій, рішеннях і діях. Він переносить акцент із зовнішнього виконання заповідей та приписів Закону на внутрішній світ людини: щоб Бог став осердям її життя, згідно з яким людина впорядковує свої прагнення, думки, шкалу цінностей, взаємини і вчинки. Щоб про нас не сказали: «Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене» (Мт 15, 8).

Ідучи до Отця, Христос обіцяє своїм учням, що залишиться з ними аж до кінця віку. Ця обіцянка здійснюється через зіслання Святого Духа. Благодать Святого Духа робить нас сильними і сміливими, навчає, що робити, а чого уникати, щоб сповнити Божу волю, дати гідну відповідь на Боже покликання.

Ісус промовив до них: «Дана мені всяка влада на небі й на землі Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28,18-20).

За книгою: Божі заповіді та Євангельські блаженства (Катехуменат і катехизація дорослих у УГКЦ).

Фото: https://pixabay.com

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *