Гріхи проти другої Божої заповіді
«Не вимовлятимеш імені Господа, Бога твого, надармо, бо Господь не вважатиме безвинним того, хто закликає ім’я його надармо» (Втор. 5:11).
Що робити, а чого уникати, щоб виконати другу заповідь Божу?
«Життя з віри спонукає християнина славити Господнє ім’я. Святий Дух, який діє в християнах, кличе з їхнього нутра: «Авва, Отче», тобто навчає правильно славити Отця у Христі. Християнин, навчений чеснотою віри про святість і велич Божого імені, здатний виконувати другу Божу заповідь: «Не взивай намарне імені Господа, Бога твого». Він не чинитиме богохульства, кривоприсяги, остерігатиметься прокльонів, зневажання святощів тощо» (Катехизм УГКЦ 838).
Друга Божа заповідь забороняє без належної поваги закликати, або говорити про Бога, Ісуса Христа, Пресвяту Богородицю та святих.
З пошани до Бога не взиваємо Його імені в пустих, несправедливих чи злих справах. Бог є мірилом усякої правди. Людське слово або є правдою, або суперечить їй. Якщо присяга є щирою і відповідає намірам людини, то вона є правдивою. Неправдиве присягання або невиконання даної під присягою обітниці може свідчити про неналежне ставлення до Бога та ближніх.
Присягає неправдиво той, хто під присягою свідомо обманює або не має наміру виконати обіцянку.
Не виконує присяги той, хто, склавши під присягою обітницю, не виконує, не дотримується її. Обітниці, дані в ім’я Боже, покликаються на Божу честь, вірність, правдомовність і авторитет, тому їх слід виконати.
Богохульство – це вияви неповаги, блюзнірства супроти Бога, зловживання іменем Божим у гніві та жартах. Заборона богохульства поширюється і на слова, спрямовані проти Церкви, святих осіб, посвячених речей: «Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою» (Еф. 4:31).
Оправдання злочинів (убивств, поневолення, експлуатації людей чи цілих народів), покликаючись на Бога, є зловживанням Божим іменем для скоєння злочину, негідним ставленням до Бога.
Прокляття – це накликання зла на інших або на себе. Прокляття є злом, це відсутність любові до Бога, до ближнього і до себе.
«Перші три Божі заповіді приказують поклін Богопочитання Богові; не тільки не забороняють, а навпаки містять в собі укрите поручення почитати й святих» (митрополит Андрей Шептицький, Почитаних святих).
За книгою: Божі заповіді та Євангельські блаженства (Катехуменат і катехизація дорослих у УГКЦ).
Фото ілюстративне: FREEPIC