Присяга, обітниці

Share
Коли і для чого присягаємо, даємо обітницю?

Інколи чуємо вислови: «Бог мені свідок», «клянуся Богом», «знає Бог», «присягаюся Богом». Ці вислови містять звертання до Бога, заклик Бога у свідки, щоб Бог потвердив правдивість слів людини. Присяга –  це намір щось робити зараз або в майбутньому. Клятва – це потвердження чогось, що відбулося в минулому.

Присяга та обітниця мали б ґрунтуватися на правді, розсудливості, пошані до Божого імені. Проте люди часто промовляють ці фрази, не задумуючись над їх значенням. Тоді це є не звертанням до Бога, а неналежним ставленням до того, що святе. Необхідно позбутися цієї поганої звички.

З історії відомо, що присяга – це давній звичай свідчення правдомовності. Зі старозавітної історії бачимо, що присягали Авраам (Бут. 21:24) та Йосиф (Бут. 47:31). Практикується також присяга в судочинстві.

На суді Синедріону первосвященик Каяфа промовив до Ісуса Христа: «Заклинаю Тебе Богом Живим, скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий?» (Мт. 26:63). Запитання Каяфи було сформульованим у формі клятви, і Ісус дав на нього ствердну відповідь.

Згідно з церковною традицією, присягаємо у дуже важливих справах, пов’язаних із довірою та відповідальністю особи перед іншими та перед Богом. Присягаючи, даючи обітницю, звертаємося до Бога у винятково важливих випадках для підтвердження правдивості наших слів, щирості наших намірів, а також просимо у Бога помочі у їх здійсненні. Це присяга чоловіка і жінки у святому таїнстві Подружжя, присяга президента, воїна, судді на вірність Богові і народові, присяга на судовому засіданні.

«Обіт – це свідома і добровільна обіцянка, дана Богові, предметом якої є можливе і краще добро, яку треба виконувати з чесноти релігійності. Всі, хто користується належним розсудком, здатні складати обіт. Обіт, складений під впливом страху або підступу, є недійсним» (ККСЦ к. 894).

«Присяга – це призивання імені Божого на свідка правди. Може бути складена перед Церквою тільки у випадках, установлених Церковним правом» (ККСЦ к. 895).

«Присяга, тобто вимовлення імені Божого як свідка правди, може бути складена лише згідно з правдою, свідомо і справедливо» (ККП к. 1199, §1).

За книгою: Божі заповіді та Євангельські блаженства (Катехуменат і катехизація дорослих у УГКЦ).

Фото ілюстративне: FREEPIC

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *