Відповідальність батьків за дітей і дітей за батьків
Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі (Вих 20, 12).
Якими є обов’язки батьків щодо дітей, а дітей — щодо батьків?
Батьки є першими і головними вихователями дитини. Створюючи сім’ю як середовище взаємної любові, поваги і турботи, батьки є взірцями, у яких діти переймають життєві цінності, принципи, світогляд, віру, любов до Бога і ближнього. Вони навчають дітей прикладом власного життя, силою своєї віри, присутністю, словом і ділом. Один із важливих обов’язків батьків — виховувати у дітей міцне моральне осердя і чітку шкалу цінностей, щоб діти могли протистояти гріхам і різним негативним факторам. Як головні вихователі, батьки зобов’язані знати зміст і мету навчальних та виховних програм, запропонованих їхнім дітям державними, громадськими чи релігійними організаціями, а також аналізувати, як впливають на їхніх дітей телепередачі, інтернет, вулиця, комп’ютерні ігри.
Батьки виховують у дітей духовність, патріотизм, повагу до старших, дисциплінованість, працьовитість, пошану до свого народу, мови і культури, чуйність до немічних та милосердя до потребуючих.
Обов’язком батьків є духовний розвиток дітей, основою якого є сповнені віри, любові і надії стосунки з Богом. У спільній молитві сім’я виявляє любов і вдячність Богові та покладає на Нього всю свою надію. Спільно читаючи і обговорюючи фрагменти Святого Письма, відкриваємо щораз нові глиби¬ни Божого Слова, зверненого до нас. Читаючи катехизм, пізнаємо основні правди християнської віри. Спільно беручи участь у богослужіннях у храмі, впроваджуємо дітей у радість зустрічі з Богом і ближніми, формуємо любов до Божого дому.
Дитино, допомагай твоєму батькові в старощах і не засмучуй його за його життя; і коли розум ослабне, будь поблажливим; не зневажай його тоді, коли ти — повносилий. Бо добродійство батькові не буде забуте: надолуженням за гріхи воно тобі причислиться (Сир 3,12-14).
Шанувати батьків означає ставитися до них із повагою, піклуватися про них і їм допомагати. Зростаючи, діти поступово набувають відповідальності за своїх батьків. Заповідь Божа закликає дітей шанувати своїх батьків протягом їхнього життя, а особливо тоді, коли вони немічні, потре¬бують опіки, як наприклад, у хворобі чи старості. Коли батьки потерпають від бідності, хвороби, самотності, дорослі діти повинні допомагати їм матеріально й морально.
Усім твоїм серцем прославляй свого батька і не забувай про болі матері твоєї. Пам’ятай, що вони привели тебе на світ: чим заплатиш за те, що для тебе вони вчинили? (Сир 7, 27-28).
А коли батьки відходять у вічність, то обов’язком дітей є по християнськи їх похоронити, виконати їхню останню волю, молитися за них, дбати про їхні могили та зберігати добру пам’ять про них.
За книгою: Божі заповіді та Євангельські блаженства (Катехуменат і катехизація дорослих у УГКЦ).
Фото ілюстративне: Pixabay