Покаяння купця

Share

Жив на світі дуже багатий купець. Час швидко минав, він зрозумів, що приходить пора приготувати свою душу до зустрічі із Богом. Став він розпитувати людей, що потрібно зробити, щоби Господь змилосердився над його душею.

Одні радили йому: «Роздай своє майно бідним, тоді станеш милим Богові». Інші говорили: «Пожертвуй весь свій маєток на будову Храму і так станеш угодним Богові». Тільки старець порадив йому: «Ти звернися до Бога, покайся в своїх гріхах, тоді догодиш Богові».

Покаявся купець, в щирих сльозах визнав всі свої гріхи та провини. На душі стало радісно та світло. Проте минав час, а йому все не давало спокою запитання: «Чи тепер він угодний Богові?». Знову став він розпитувати людей.

Одні говорили: «Якщо ти щиро розкаявся, очистив свою душу, то тепер роздай своє майно бідним, тоді станеш милим Богові». Інші казали: «Якщо ти щиро розкаявся, очистив свою душу, то пожертвуй весь свій маєток на будову Храму і так станеш угодним Богові».

Пішов купець до старця за порадою, а той тільки сказав: «Якщо ти щиро покаявся, очисти свою душу від гріхів, то тепер тримай завжди її в чистоті. Душа починає трудитися тільки після покаяння. В останніх речах, роби так, як чиста душа підкаже».

Так і жив той купець у важких трудах аж до смерті. Кажуть, що і бідним він допомагав, і на храми жертвував. Тільки про це мало хто знав. Купець всі свої добрі вчинки зберігав у великій таємниці, тому нічого про них невідомо.

Він чинив так, як слід чинити кожному із нас. Особливо мають задуматися ті, хто має великі гроші, бо вони, перше за все, стараються вгодити своїй гордості та людям, а не Богові.

 

Можливо Вас зацікавлять ці публікації:
Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *