Притча: “Чого боятися?”

Share

Раптово розпочалася сильна гроза. Всі діти прибігли додому, окрім молодшої дочки. Мати почала сильно переживати. І пішла шукати дочку.

На вулиці лив дощ, в небі безперестанку спалахували блискавки, голосно й страшно гуркотів грім. Від цих блискавок, від цього грому й дощу жінці, було лячно. Ще страшніше їй було від того, що ніде не могла знайти свою дочку.

Куди іти? Де шукати? І раптом вона побачила дочку, котра радісно бігала під дощем, посеред вулиці, стрибаючи з калюжі в калюжу. Дівчинка вся промокла, але була така щаслива. І кожного разу, коли з’являлася блискавка, вона піднімала своє обличчя до неба, весело сміючись.

Побачивши це, мама дуже здивувалася:

– Що ти робиш? – запитала вона. Невже тобі не страшно?. Невже ти не боїшся грому та блискавки?

– А чого мені боятися? – весело відповіла дівчинка. – Мамо, дивися, я танцюю, – а Бог мене фотографує.

І в цей момент чергова блискавка освітила радісне обличчя дівчинки. Мати, обнявши її, поцілувала дочку, і вони радісні пішли додому.

Зображення ілюстративне: My pictures are CC0. When doing composings: із сайту Pixabay

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.