Притча: “Морква, яйце, кава”

Share

Якось до бабусі прийшла онучка, котра не переставали жалітися на своє життя: як їй живеться важко, як їй буває тяжко, як проблеми приходять одна за одною, що вона готова опустити руки. Дівчина змучилася від того, що їй постійно потрібно пробиватися, боротися з проблемами та долати перешкоди.

Бабуся подумала й відвела її на кухню.

Потім наповнила три каструлі водою. В першу поклала свіжу та тверду моркву, в другу – курячі яйця, і на кінець, у третю – насипала меленої кави. І, не зронивши жодного слова, поставила все це на вогонь.

Через деякий час бабуся налила в чашку кави, виловила із води моркву та яйця і розставила на тарілки. А опісля, звернувшись до онучки, запитала:

– Скажи мені, що ти бачиш?

– Моркву, яйця та каву, – відповіла дівчина.

Бабуся покликала онучку стати ближче і попросила доторкнутися до моркви. Вона те й зробила і помітила, що морква стала м’якою. Опісля бабуся попросила розбити шкаралупу яйця. Дівчина розбила і побачила, що яйце зварилося і стало твердим.

І на кінець, бабуся попросила посмакувати кавою. Внучка попробувала смачний напій, вдихнула його п’янкий аромат, і запитала:

– Бабусю, а що ти хотіла цим сказати?

І бабуся пояснила, що кожен із цих продуктів зіштовхнувся з однієї і тією ж складною ситуацією – кип’яченою водою – проте всі відреагували на неї зовсім по-іншому.

Морква була сильною та твердою, але, потрапивши в кип’яток, розм’якла і перетворилася на слабку. Яйце було таким крихким, що могло розбитися від найменшого руху. Потрапивши у кип’ячену воду, затверділо і тепер його розбити не так вже й легко. А ось із меленою кавою зовсім інша історія. Потрапивши у кип’яток, вона не тільки змінилася сама, але й змінила воду, в якій опинилася.

– На кого схожа ти? – запитала бабуся онучку. Коли в твої двері стукають проблеми, то як ти їх вирішуєш? Як морква, яйце чи кава?

На кого стаємо схожі ми, коли не можемо впоратися зі своїм життям?

Чи схожі ми на моркву, котра видається сильною та міцною, але, зіштовхнувшись із проблемами, розм’якшується, втрачаючи свою силу?

 Чи схожі ми на яйце, котре приходить у цей світ з таким м’яким та ніжним серцем, але, потрапивши у сіру буденність, загартовується?

Чи схожі ми на каву? Ця непоказна на вигляд суміш не просто змінилася сама, але й поміняла все навколо себе?

Тому так важливо бути схожими саме на каву. Сприймаючи всі труднощі та перешкоди, як сходинки, котрі ведуть нас на вершину досконалості, радості та щастя.

Фото ілюстративне: silviarita – Pixabay

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *