Як не втратити віру, коли ти в депресії

Share

Авраам був заможним, впливовим та доволі успішним чоловіком, але у них із Сарою не було дітей. І Бог дає йому обіцянку: «А я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім’я, а ти станеш благословенням» (Бут. 12:2). Нам відомо, що Авраам уже старий чоловік, й за людськими мірками йому вже ніколи не мати власних дітей. Що ж ми бачимо? Авраам продовжує вірити, що Бог виконає Свою обіцянку. Він продовжує вірити Богу, не дивлячись на свої обставини.

Спочатку він отримав ім’я Аврам, котре означало «благородний батько». І цікавим є те, чи хтось насміхався з нього, запитуючи скільки в нього є дітей? Згодом Господь змінює його ім’я з Аврама на Авраам, що означає «батько багатьох народів». Коли Бог дивиться на нас, Він бачить нас не такими, якими ми є. Він бачить нас тими, ким ми станемо у майбутньому. Він бачить наш потенціал. Ми бачимо чистий лист аркушу, а Бог бачить витвір мистецтва. Тому Бог, дивлячись на Авраама, дає йому Свою обіцянку.

«Він, не захитавшись вірою, не зважав на своє вже примерле тіло – було ж йому яких сто років – і на завмерле лоно Сари» (Рим. 4:19). Не існує жодного способу народити дитину у віці ста років. Цього не повинно було статися. Це ж неможливо. Що ж ми бачимо? У Сари, котра ніколи не мала дітей, народжується хлопчик. І це відбувається тільки якимось дивовижним надприродним чином.

Святе Письмо передає нам, що Авраам був «певний, що Він обіцяне спроможний виконати» (Рим. 4:21). Авраам стає прикладом того, як мати віру, коли все так сумно.

Що ж відбувається, коли ми у своїй вірі дякуємо Богу, не дивлячись на наші обставини? Тоді наша віра стає ще міцнішою. Авраам також «не піддався зневірі, навпаки ж – скріпився вірою і, воздавши хвалу Богові» (Рим. 4:20).

 Ми ж прагнемо, щоби наша віра росла у сонячні та теплі часи, тоді вона зростає, але чи залишається міцною? Справжня віра росте тільки тоді, коли ми проходимо долиною смерті, страху та відчаю, де навколо чигає небезпека, коли все втрачає силу та сенс. І це стається тільки тому, щоби ми зрозуміли та усвідомили свою залежність від Бога.

І це зовсім не погано: покладатися у всьому на Бога. Авраам також поклався на Бога, і не піддався сумнівам. І отримав те, чого так довго прагнув.

У Біблії знаходимо так багато прикладів, котрі свідчать про силу віри. Згадаймо апостола Петра, котрий перебував у в’язниці, очікуючи смерті. Тоді вся Церква молилася за його визволення. І поки вони молилися у їхні двері хтось постукав. Дівчина Рода відкрила їх і побачила перед собою Петра. Вони молилися і вірили, що Бог почує їхні молитви і визволить апостола Петра. І так сталося. Інший приклад подає нам силу віри батька, котрий приводить до Ісуса свого сина: «Вірую, Господи. Допоможи моєму невірству!» (Мр. 9:24).

Бог відповідає на молитви Авраама. Цією відповіддю стає Ісаак, чиє ім’я означає «сміх». Бог також дає Аврааму землю Ізраїлю і робить його батьком багатьох народів.

Якщо кожен із нас перебуває в таких обставина життя, коли видається, що тільки чудо нас врятує, що тільки Бог допоможе. Не здаваймося. Бог допоможе пережити нам це. Він провів Авраама, Він проведе і нас.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *