Надвірнянський Деканат
Духовні науки

Чи знаємо ми притчу про доброго самарянина?

Share

Про що ця притча? Та про те, що Господь дивиться на кожного із нас очима наших ближніх.

Притча про доброго самарянина розкриває наше життя, в якому так мало є любові, любові до Бога та свого ближнього (Лк. 10:25-37).

У цій притчі Бог знову і знову показує нам, як Він нас любить, і якої любові та віри очікує від нас по відношенні до Нього та нашого ближнього.

Про що ми думаємо, коли чуємо слова Ісуса про любов до Бога і свого ближнього? Ми розпочинаємо торгуватися, шукати легшої та вигіднішої дороги. Ми прагнемо отримати вічне життя, але зовсім не доклавши до цього зусиль. Ми хочемо любити і Бога, і ближніх, але без жодних проблем та незручностей.

Ісус говорить про любов, а знавці закону починають запитувати про те, як щось отримати, як договоритися, як розрахуватися із Богом. І це не дивно, бо притча про Доброго самарянина нагадує нам про те, як найосвіченіші і найрозумніші можуть не розуміти найпростіших речей та істин. Священник та левіт – такі далекі до правдивого розуміння любові, а самарянин – найближчий та найвідкритіший до розуміння цієї істини.

Хто є моїм ближнім? Той, хто у біді та нещасті. Той, хто допомагає долати біду та нещастя. Той, хто потребує нас. Той, хто допомагає нам. Тоді чи готові ми стати ближніми для тих, хто перебуває у біді? І тут Ісус говорить до нас і розкриває сенс питання: «А хто є моїм ближнім?». Він відповідає: «Не питай хто є твоїм ближнім, а сам будь ним». Добрий самарянин став ближнім бля помираючого, тому й не дивно, що кожен із нас покликаний чинити так само.

То чи готові ми стати ближніми? Чи готові ми відкрити свої обійми для своїх ближніх і ніколи не відпускати їх? Чи готові ми вчитися у Сина Божого Його любові до людей?

Ісус у цій притчі показує нам, як потрібно було вчинити, і при цьому запитує нас: «Чи зможемо ми стати добрим самарянином?» Чи змогли б ми стати наскільки добрими та люблячими?

І відповідь наша: «Ні, ми б не змогли стати такими».

Проте Христос не полишає нас. Він говорить: «Іди і чини так само».

Знавець закону залишився у роздумах.

А ми? Що ми зрозуміли із цієї історії? Як ми можемо любити Бога і ближнього? Хто є нашим ближнім? Що ми будемо робити? Іти і робити теж саме?

Якщо ми хочемо стати гідними синами Небесного Отця, любити Бога та ближнього, то маємо стати ближніми для кожної людини у біді. Ми не зможемо більше вибирати або Бога, або ближній. Ми не зможемо залишити пораненого і піти у храм на молитву.

Бо ця історія показує нам зв’язок між нами, Богом та нашим ближнім. Якщо у нашому серці є любов, то вона направляється на кожного потребуючого, нікого не відкидає, ніким не ігнорує.

Бог і ближній завжди поруч. Бог дивиться на нас очима потребуючого ближнього. Це погляд Ісуса, погляд Бога, Котрий став один із нас. Не відкиньмо ж Його.

Share

One thought on “Чи знаємо ми притчу про доброго самарянина?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *