Як реагувати на трагедію: практичні поради праведного Йова

Всім нам відома історія багатостраждального Йова. Він втратив все, окрім своєї віри. Його життя було вщент зруйноване, але. Не дивлячись на невимовні страждання, він не зневірився, не засумнівався. Йов був багатим, доволі заможним чоловіком, в котрого було все: «І народилось у нього семеро синів і три дочки. А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу» (Йов. 1:2-3). Його довге життя було благословенне Богом за вірність та віру: «А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні» (Йов. 42:16).

Його ім’я означає «той, хто звертається», і це саме те, що він зробив. Перед жахливою трагедією він звернувся до Бога. Трагедія може примусити людей або відвернутися від Бога, звинувачуючи Його у нещастях, або звернутися до Бога, шукаючи Його допомоги.

 Коли Бог вказав на те, як праведно жив Йов, сатана пожалівся, що навколо Йова та його сім’ї є божественний захист. Диявол стверджував, що Йов служить Богу тільки через численні благословення, котрими він насолоджується. Тому, щоби випробувати його, Бог на деякий час забирає Свою охорону і дозволяє бідам торкнутися його безтурботного життя. Спочатку його 500 волів та ослів викрали савеї. Потім вогонь впав з небес та спалив його стада з тисячами овець. Згодом прийшли халдеї та вкрали 3 000 верблюдів, вбивши більшу кількість слуг. На кінець, сильний вітер, який налетів із пустині, завалив дім старшого брата, де перебували всі сини Йова. Переповнений горем Йов зірвав з себе одяг, побрив голову, упав долілиць, але все ж таки залишився вірним Богові: «Нагим вийшов я з материнської утроби, нагим і повернусь туди. Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім’я Господнє буде благословенне!» (Йов. 1:21)

Продовжуючи свою злобну справу, сатана переконав Бога дозволити йому ще більше засмутити Йова. Проказа покрила тіла Йова з ніг до голови. Його друзі не впізнавали його, а дружина запропонувала проклясти Бога та померти. «У всьому тому не согрішив Йов і не сказав нічого нерозважливого проти Бога» (Йов. 1:22).

Ця історія показує нам, що страждають і праведні люди, і в цьому немає їхньої вини. Реальність того, що праведники страждають, а зло процвітає, розхитує наше почуття справедливості. Ісус говорив, що «Отець Небесний велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних» (Мт. 5:45).

Бог також не гарантує позбавлення від всіх проблем. Ісус ніколи не обіцяв нас безтурботного життя: «У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ» (Ів. 16:33). Книга Псалмів описує нам реальність: «Багато в праведника злиднів, але з усіх них Господь його рятує» (Пс. 33:20).

Бог здатен здійснювати надприродне, і часто це робить, щоби відгородити нас від небезпек. Іноді Він дозволяє, щоби трапилося щось, чого ми аж ніяк не розуміємо. Жоден негативний фактор в нашому житті не був запланований Богом. Хвороби, смерть, війни, стихійні біди, насильство, горе, біль – все це трагічний результат гріхопадіння Адама. Не все, що відбувається з нами завжди добре, але Бог може зробити хороше із поганого. Коли наші справи ідуть погано, не прагнімо йти вслід за ними.

Відреагуймо на нашу трагедію так, як це зробив праведний Йов:

Йов благословив Бога. Він відмовився злословити Бога, коли йому порадила дружина. Він продовжував благословляти Бога, не звертаючи увагу на все тяжчі обставини та випробування.

Йов відмовився звинуватити Бога. Деякі люди відвертаються від Бога, звинувачуючи Його у всіх своїх бідах. Вони впадають в депресію, починають заглядати в чарку, вживають наркотики, щоби хоч якось визволитися від болю.

Йов повірив Богу. Дві відомі та поширені цитати до цього часу надихають нас: «Я знаю – Захисник мій живе»  (Йов. 19:25); «Навіть коли захочете мене вбити, я не здригнуся» (Йов. 13:15).

Історія Йова не розчаровує кожного із нас: «І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє…Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць. І було в нього семеро синів та три дочки…  І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні» (Йов. 42:10-16).

Навчімося благословити Бога та дякувати Йому за будь-яких обставин нашого життя. Бог не забуде про нас, а благословить вдвічі за всі нещастя, які ми пережили з вірою та упованням на Його всемогутню поміч.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *