На що ми витрачаємо своє життя?

Share

Чи помічали, що ми постійно на щось жаліємося? Навколо нас всі винні: друзі, родина, погана погода… Ці постійні скарги шкодять нашому життю, негативно впливають і на здоров’я, і на самопочуття, і на власні досягнення. А найбільше вони завдають шкоди нашому щастю. Адже кожна людина народжена, щоби бути щасливою.

Завжди, коли іде дощ, ми знаємо, що він закінчиться і розпочнеться гарна погода. Та й кожного разу, коли нам хтось завдає болю, рана затягується й ми продовжуємо жити. Після темряви також завжди з’являється світко, котре нагадує нам, що попереду ранок і новий день. Але й він не буде тривати вічно.

Якщо у нас все добре, то насолоджуймося цим, бо й це не вічне. Якщо ж все погано, то не хвилюймося, бо і це не буде тривати вічно. Те, що життя нелегке та важке, не означає, що ми не повинні сміятися. Те, що нас щось турбує та засмучує, не означає, що ми не повинні посміхатися. Адже кожен момент дає нам новий початок і новий кінець. З кожною секундою свого життя ми отримаємо другий шанс. Навчімося його добре використати.

Бо найголовніше в житті – це пошук. Що ж ми від нього маємо почерпнути й очікувати? Адже впродовж свого життя нам доводиться шукати дуже багато: від пошуку загублених ключів, до пошуку сенсу життя.

 Проте найголовнішим пошуком в людському житті був і залишається пошук Царства Божого, пошук Бога. Це ясно висвітлюють нам слова Святого Письма: «Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха» (Мт. 6:33-34).

Ми, християни, маємо не обмежувати своє життя певними межами та рамками, працею та метушнею, а прагнути та шукати Царства Божого. бо всі ми – особливі, бо всі ми – діти Божі, бо всі ми створені для вічного щастя та радості в Небесній Домівці.

Зображення sachbearbeitung із сайту Pixabay

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.