Неміч може перетворитися на нашу найбільшу силу

Share

Нам легко пишатися своїми сильними сторонами та досягненнями, але ми зовсім не прагнемо хвалитися своїми недоліками та немощами, навпаки, стараємося їх приховати та замаскувати.

І тут ми забуваємо, що Бог дає нам не тільки сильні якості, але й слабкі. Апостол Павло яскраво описує дорогоцінність немочей. В уривку із І Послання до Коринтян (І Кор.1:18-2:16) та ІІ Послання до Коринтян ми бачимо ту велику користь, яку неміч проявляє у зміцненні нашої віри.

Парадоксальна сила немочі

Найвідоміші слова апостола Павла про те, якою парадоксальною духовною силою володіє неміч, описані у 12 главі ІІ Послання до Коринтян. Апостол Павло розказує про те, як «був узятий у рай», де отримав дивовижні слова одкровення: «Чи треба хвалитися? Воно й не личить, але я таки приступлю до видінь та до об’явлення Господа. Я знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, – чи то було в тілі, не знаю, чи то було без тіла, не знаю, Бог знає, – був він узятий аж до третього неба. І знаю, що той чоловік – чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, – був узятий у рай і чув слова несказанні, яких годі людині вимовити» (ІІ Кор. 12:1-4).

«А щоб я не загордів надмірно висотою об’явлень, дано мені колючку в тіло, посланця сатани, щоб бив мене в обличчя, щоб я не зносився вгору. Я тричі благав Господа ради нього, щоб він від мене відступився, та він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі». Отож, я краще буду радо хвалитися своїми немощами, щоб у мені Христова сила перебувала. Тому я милуюся в немощах, у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний» (ІІ Кор. 12:7-10).

Від цього часу апостол Павло переосмислює те, як християнин повинен відноситися до немочей, навіть дуже болючих, котрі використовують темні сили, щоби перешкодити нашому покликанню.

Неміч та гріх.

Апостол Павло не включає гріх у список немочей. Він використовує грецьке слово «astheneia», котре у Новому Завіті означає «неміч». Говорячи про гріх, апостол Павло має на увазі щось більше, аніж недолік. Грецьке слово, котре він зазвичай використовує для визначення гріха «hamartia» означає «щось, що викликає провину перед Богом». «Hamartia» виникає, коли ми думаємо, відчуваємо, робимо щось наперекір Богові, руйнуючи та переступаючи Його закони та заповіді.

Чинячи гріх, ми відвертаємося від Бога, а це руйнує віру та зв’язок із Ним. Проте, маючи якусь неміч, ми відчуваємо залежність від Бога, а це прославляє Його, зміцнює не тільки нашу віру, але й віру інших, демонструє Його силу, велич та могутність.

В цьому і полягає дивовижна властивість немочей – вони показують Божу силу у нас. Ось, саме це мав на увазі Ісус, коли сказав Павлу: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі» (ІІ Кор. 12:9). Наші немощі необхідні для нас, бо саме через них Бог показує повноту Своєї сили.

Спочатку апостол Павло також бачив у своїй немощі один негатив, нераз просив Господа позбавити його від неї. І щойно зрозумівши ціль Христа у цій немощі, він побачив її з іншої сторони – як замасковану цінність.

Спочатку апостол Павло говорить, що «жало у тілі» було йому «дано» (ІІ Кор. 12:7). Хто його дав? Апостол опинився у немощах, як і «у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний» (ІІ Кор. 12:10). Він зрозумів, що ці його немощі можуть стати на славу Божу, висвітлюючи Його силу й всемогутність.

Фото ілюстративне: pixabay.com

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.