Пам’ять Всіх Святих

Не випадково ми згадуємо пам’ять Всіх Святих через тиждень після Зіслання Святого Духа. Адже саме на Трійцю була встановлена Церква, посаджений саджанець в землю. І ось ми бачимо, як яскраво він забуяв: святі мученики і праведники, преподобні і пророки, юродиві і святителі.

День Всіх Святих показує нам, що святість – це плід Святого Духа. Цей плід дозрів у звичайних немічних людях, як і ми з вами. Адже святими не народжуються, ними стають.

За словами апостола Павла: «Одному бо дається через Духа слово мудрості; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання; іншому віра у тім самім Дусі; іншому дар зцілення у тім єдинім Дусі; іншому сила творити чуда; іншому дар пророкування; іншому розпізнавання духів, іншому різні мови, іншому ж тлумачення мов» (І Кор. 12:8-11). З цих слів апостола ясно показано, що Церква почитає різних людей, які отримали безцінний дар Святого Духа і через своє життя, і через свою смерть. Нам також потрібно усвідомити, що ніхто із святих не ставав таким миттєво, ніхто не отримував «помазання Божої благодаті» раптово і без свого сильного бажання бути із Богом. Навіть, отримавши благодать помазання, вони завжди залишалися звичайними людьми зі своїми звичками, тяжкими періодами в житті, за які вони гаряче каялися, та людськими немощами.

Церква закликає кожну людину прямувати до святості. В історії досить часто зустрічаємо такі історії, які показували, що нерідко святими ставали, здавалося б, абсолютно втрачені для суспільства люди.

Першим увійшов у рай… розбійник. Той самий, котрий висів на хресті справа від Христа. Він сам визнав, що його розп’яли справедливо, враховуючи всі його вчинки. Проте щире покаяння в останню хвилину життя і слова, звернені до Розп’ятого Христа: «Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство» (Лк. 23:42),  виявилися достатніми, щоб увійти в рай..

Марія Єгипетська, яка з раннього дитинства займалася розпустою, спокушуючи всіх навколишніх чоловіків. І раптом вона захотіла зайти в Церкву, але туди її не впустила Божа сила. Тоді Марія зрозуміла весь жах свого життя і до кінця днів каялася за вчинені гріхи.

Яке ж число святих в християнстві – невідомо. Життя святих неможливо помістити в найтовстіші книги, а про подвиги тисяч інших нам так і не буде відомо. Ми не знаємо про мучеників перших віків християнської Церкви, розтерзаних дикими тваринами на арені цирку за Христову віру, закритими від нас також імена подвижників та монахів, які жили далеко від світу, в той же час гаряче молилися за нього, ми не дізнаємося імен вірних, розстріляних в роки безбожного режиму. Вони вже в Бога отримали свій вінець нагороди. Нам тільки залишається брати приклад з їхніх мужніх вчинків, визнаючи Христа у цьому світі.

 

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *