Дайте ви їм їсти…

Проповідь на восьму Неділю після Зіслання Святого Духа

Сьогоднішнє євангельське читання говорить нам про одне із найбільших чуд Ісуса Христа: насичення п’ятьма хлібами та двома рибами більше, ніж п’яти тисяч людей. Це чудо згадується найчастіше в Святому Письмі. Його описують всі чотири євангелисти.

Ісус побачив велику кількість людей у пустинному місці. Вони відчували голод. Серед них були такі, котрі пішли за Ісусом, тому що пішли інші. Інші пішли з цікавості чи ще з якоїсь причини, але, як показує нам цей євангельський уривок: Господь проявив милосердя для всіх, без виключення. Для всіх Господь помножив хліби, всі наситилися, ніхто не залишився голодним.

Критики християнства завжди готові звинувачувати Бога в тому, чому сьогодні терплять невинні, чому не перериваються війни, чому Бог і сьогодні не нагодує тих голодних, котрі приречені помирати від голодної смерті. Відповідь на ці всі закиди міститься в сьогоднішньому євангельському уривку. Господь говорить до Своїх учнів, а одночасно і кожному із нам: «…дайте ви їм їсти» (Мт. 14:16). Саме ці слова спрямовані сьогодні до усіх людей: до тих, котрі в міру своїх сил можуть вирішити проблеми своїх ближніх. Бог у світі не діє як чарівник, як маг, за допомогою якось заклинання чи руху чарівної палички, але Господь чинить чудо в сьогоднішньому світі руками своїх вірних та послідовників.

Здається, що ми можемо зробити своїми обмеженими силами. Щоб проілюструвати наші малі можливості, розкажу одну притчу. На березі моря стояла одинока хатина, в якій проживала бідна вдова. Навколо цієї хатини на велику відстань тягнулись скелі та провалля. Море в цьому місці було дуже небезпечне для мореплавців. Не один раз ця жінка бачила, як недалеко від берега рибацькі човни боролись із хвилями і чула крики людей, що гинули. Однієї ночі, коли свистів сильний вітер, ця жінка не могла заснути. Вона роздумувала: «А що зараз робиться на морі, скільки людей гине у цю страшну ніч біля берега, де стоїть моя хатина!». Раптом якась добра думка осінила її. Оскільки її дім стояв на березі високо і вікно виходило на море, вона подумала, чи не поставити їй лампу на вікно і так попередити рибаків про близькість небезпечного берега. Так вона і вчинила. З цього часу під час кожної бурі її лампа ясно світила у вікні, і не один рибак врятувався завдяки її світлу, підносячи подяку Господу за добре серце цієї жінки.

 В своєму житті ми, християни, стикаємося із різними викликами, різними людськими потребами, різними труднощами та бідами. Чи можемо ми допомогти  людям, якщо нерідко самі не маємо ані можливостей, ані ресурсів? Зможемо, якщо віддамо все, що маємо в руки Божі та приймемо назад примноженим та благословенним.

Як колись хліб і рибу, так сьогодні Ісус приймає наші ідеї, думки, пожертви, почуття гумору, час, енергію, таланти, любов. Все це Син Чоловічий показує Своєму Отцю з молитвою та благословенням. Потім Він ці дари ділить таким чином, що коли ми їх отримуємо назад ми могли поділитися з тими, хто їх потребує. І ми можемо з подивом спостерігати, як з тих наших малих кусків Бог вчинить так, щоб і ми, і  інші з них отримали користь.

Мале може стати великим, коли в ньому присутній Бог. Тієї їжі, тобто п’яти хлібів та двох рибин, яку принесли Ісусу було достатньо для насичення однієї людини, насилу двох. Той хлопець, котрий віддав Ісусу цю поживу ризикував залишитися голодним. Однак Боже благословення примножило хліби так, що їх вистачило всім та ще залишилося 12 кошиків. Для нас цікавим є не лише те, що Христос нагодував велику кількість людей, але і те, що іноді людині може здаватися, що вона є занадто малою, бідною, немічною, щоби зробити щось значуще. Проте в руках Божих навіть такий малий дар може послужити багатьом.

Джерело

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *