Примиритися із Богом

«Ми ж послані замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом» (ІІ Кор. 5:20).

До того часу, коли людини а перебувала з Богом, її душа перебувала в райському стані нерозділеності. Втративши зв’язок із Богом, вона втратила свою цілісність. Світ розділяється, отримуючи невпевненість, байдужість, жорстокість.

Через таку роздільність людина втрачає спокій, знищується як особистість. Внутрішній неспокій, душевна тривога, безперестанна війна сама з собою та своїми бажаннями – це основні риси сучасної людини. Адже, втрачаючи Бога, ми втрачаємо і душевний спокій та рівновагу.

Що ж тоді потрібно зробити грішній людині, щоби віднайти втрачений спокій? Здобути любов. Саме в любові Господь приносить в жертву Свого Сина, прощає нас, забуваючи людям їхні гріхи.

Чи змогли б ми хоча один тиждень бути правдивими, не грішити, не осуджувати. Звичайно, що ні. Вже в перші хвилини ми зрозуміємо, що це неможливо, що це занадто складно для нас.

«Умертвляйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість – що є ідолопоклонство. За все це падає гнів Божий на неслухняних. Ви самі нещодавно поводилися так само, коли жили в тому» (Кол. 3:5-7).

Господь зробив перший крок до примирення: Він прийшов у цей світ, підтримуючи у важкі хвилини кожну людину. Тепер – справа за нами. Не відкидаймо дару спасіння та вічного життя. Довіримо свої життя Богу, і ми ніколи не пожаліємо про це.