У Надвірній відбувся ІХ фестиваль стрілецької та повстанської пісні

18 вер. 2016 р. у Надвірній пройшов ІХ обласний Фестиваль стрілецької та повстанської пісні імені Софії Галечко.

Цього дня до міського парку завітали  виконавці із різних районів Прикарпаття, які подарували поціновувачам свої вокальні композиції.

На урочисте відкриття заходу завітали заступник голови облдержадміністрації Ярослав Паранюк, голова Надвірнянської РДА Олександр Кеніз, Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович, о. Андрій Бакота декан Надвірнянський УГКЦ, о. Олег Траско УПЦ КП, учасники та гості фестивалю.

Фестиваль проводиться з метою збереження повстанських та стрілецьких пісень, щоб їх поширювати серед молоді.

Як підкреслив Ярослав Паранюк: «Допоки лунатиме українська пісня, доти існуватиме нація».

У рамках проведення даного фестивалю вшановується пам’ять першої української жінки-хорунжої Софії Галечко. Життя котрої трагічно обірвалось 31 серпня 1918 року біля с. Пасічна. Софія Галечко була похована в урочищі Розтока. Традиційно на місці спочинку цієї мужньої жінки священнослужителі та організатори фестивалю провели поминальну панахиду.

Для історичної довідки:

Софія Галечко народилася 3 травня 1891 року в місті Новий Сонч (нині Польща). Єдина дитина у батьків. Батько працював поштовим урядовцем, мати давала приватні уроки. У Новому Сончі Софія Галечко закінчує народну школу. Навчалась у Самбірській народній гімназії; закінчила філософський факультет університету міста Грац (Австрія). Брала участь в українському молодіжному русі, була членом «Пласту». В часі навчання була головою гуртка «Рідна школа» та заступницею голови товариства «Січ». Очолює міську громадську організацію «Взаїмна поміч», доброчинними послугами якої користувалася українська громада, що проживала в Граці.

На початку першої світової війни добровільно вступила до легіону УСС. З 1914 року була санітаркою, розвідницею, стрільцем, четарем. Була командиром чети у 4-й сотні УСС Зенона Носковського. Відзначилась під час боїв на Тернопільщині, зокрема 14 вересня 1915 вмілими діями на чолі чети врятувала від поразки курінь. Нагороджена 10 листопада 1914 року «Медаллю за хоробрість». Того ж року підвищена в званні до підхорунжої. Згодом — хорунжа УСС, відзначилася у боях в Карпатах (зима 1914-15) та Бою за гору Маківку, була нагорожена другою срібною «Медаллю за хоробрість».

Брала активну участь у визвольних змаганнях 1917-1918 рр. У 1917–1918 роках служила в запасній частині — Коші Легіону УСС. 31 серпня 1918 трагічно загинула. Софія Галечко була похована в урочищі Розтока (с. Пасічна).

4 листопада 1990 року на її могилі споруджено пам’ятник: у кам’яній брилі вміщено бронзовий барельєф із зображенням Галечко у військовій формі, зверху хрест, а знизу напис: «Хорунжа УСС Софія Галечко 1891-1918. За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ».