Різдвяне послання владики Василія Івасюка духовенству і вірним Коломийської єпархії

Share

Різдвяне послання Правлячого Архиєрея Коломийської єпархії 2021 р.Б.

 

Всечесному духовенству, преподобному монашеству,

возлюбленим братам і сестрам на Прикарпатті.

 

«Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість!»

(Лк. 2:10).

 

Вступ. Дорогі в Христі! Різдво Христове – це світло Божого милосердя.

І). Історична частина Різдва Христового. Як ми знаємо зі Святого Письма, Пресвята Богородиця народила Ісуса Христа під час перепису населення у Вифлеємі. Місто було переповнене людьми і там не знайшлося вільного місця для Пресвятої родини. Марія разом з Йосифом розташувалися на нічліг у хліву, поруч з домашньою худобою. Вифлеємська зірка засіяла на небі у момент народження Спасителя і вказала шлях трьом мудрецям зі своїми дарами до маленького Ісуса. На жаль, більше ніхто не зрозумів значення срібного світла з неба, бо земні клопоти, наче бур’яни, закрили Правду Божого світла для людей.

Світло Божої присутності спочатку викликає страх у людей. Пастухи сторожили овець у полі і коли «ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх» (Лк. 2:8-9). Ангел промовив до них «не бійтеся» і благовість про народження Спасителя усуває цей страх: «І ось вам знак. Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах» (2:12). Страх людський пройшов і пастухи охоче йдуть поклонитися новонародженому Месії і відтак самі стають благовісниками довгоочікуваної радості.

ІІ). «Слава во вишніх Богу й на землі мир людям» (Лк.2:14). Сьогодні ангели на небі співають і люди торжествують, благовістуючи всіх радістю з вифлеємського вертепу. Ангели допомагають пастухам і мудрецям поширювати вістку про Месію цілому світу. Далі Церква несе людям світло вифлеємської зірки і служить практичною любов’ю всім так, як милосердний самарянин. Завжди гординя завжди стає перешкодою на дорозі до Вифлеєму (що означає Дім Хліба), щоб поклонитися і послужити Дитині Ісусу на взірець трьох мудреців. Однією і тою самою дорогою тільки в різний час ідуть три мудреці, котрі шукають благодаті, а пізніше, тією самою дорогою йде цар Ірод з військом і несе смерть невинним дітям. Отже, різні люди проходять однією і тою самою дорогою, одні шукають Життя, а інші бажають Його вбити. Тарас Шевченко пише про це так: «Той мурує, той руйнує» («Сон», Комедія).

Новонароджений Спаситель з Вифлеєму – це воплочена Божа любов і животворча сила, котра переборює кожну пандемію й усуває всякий страх втратити здоров’я чи працю. Вона забирає душевний неспокій, непевність у завтрашньому дні. Божа любов розвиває у людині радість і допомагає долати труднощі сьогодення. Бог приходить до нас як беззахисна дитина і дозволяє себе покласти в ясла на сіні, обійняти себе людськими руками. Всемогутній Бог нічого не потребує, але робить себе потребуючим, немічним і залежним від тепла людської любові! Він робить нас сьогодні здатними без страху відкрити наші обійми ближньому і кожному потребуючому.

ІІІ). Різдво Христове – це сповнення повноти часу для нашого українського народу. Святкуючи Різдво Христове, усвідомлюємо наше спасіння. Віра в Бога дає силу робити добрі діла, котрі спасають і допомагають переборити всі пандемії і негаразди. З ласки Божої на початку девяностих років минулого століття наш народ почав шукати Правду й отримав свободу і незалежність. Україна переживає складні часи і продовжує йти хресною дорогою, маючи вчених людей і землю «молоком і медом текучу». Наша працездатна молодь і добре навчені фахівці не повинні збирати овочі і фрукти на полях Європи. Кваліфіковані кадри необхідно бережно плекати, тому що це доброта новонародженої Божої Дитини і дар Бога Отця.

Господь кличе всіх українців зібратися на святкову національну різдвяну вечерю до батьківського дому. Пригадати нашу культуру та відповідальність перед Богом і людьми – любити ближнього і свій рідний край.

На прикладах Київських князів потрібно навчити захищати і любити свій рідний край. Школи, садочки, навчальні заклади, освіта має наповнювати добром серця наших дітей. Державна влада відповідально і свідомо повинна будувати і захищати Україну.

Срібне світло Різдвяної зірки світить уже понад дві тисячі років і не тьмяніє, торкаючись душі кожної людини. Нехай її тихе сяйво буде сьогодні в кожній українській оселі, а найбільше там, де війна, смерть, страх і неспокій від пандемії, де людське горе, сльози, смуток і зневіра. Іншими словами, Месія приходить у світ і своєю любов’ю лікує людські рани, хоча сам стає зранений нашими гріхами, наповнених людською гординею.

Висновок. З Різдвом Христовим щиро вітаю всіх вірних Коломийської єпархії, а особливо заробітчан, дітей і молодь, немічних і бідних. Молитвами і ділами милосердя підтримуємо наших воїнів від тілесних і душевних ран, бажаємо миру й радості, хворим – оздоровлення Божою благодаттю. Відродження бажаємо Україні, любові і спокою нашим вірним, у кожну хатину смачної куті, веселих свят Різдва Христового та щасливого, мирного і благословенного нового року!

Сина Божого, який народився у Вифлеємі, прославляймо у молитвах і колядках. Але найбільше потрудімося для того, щоб усе наше життя було сповнене добра й любові один до одного, а також до наших ворогів.

Христос рождається!                                                             Славімо Його!

Благословення Господнє на вас!

+Василь Івасюк

Правлячий Архиєрей

Коломийської єпархії

 

Дано в Коломиї,

при Катедральному соборі Преображення Христового,

01 січня у день Боніфатія мученика 2021 року Божого.

Джерело: Веб-ресурс Коломийської єпархії

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *