У Версальському палаці
Король Франції Людовик XV мав доньку, яка була дуже гордовитою.
Одного дня принцеса зауважила, що зникло її золоте намисто. Безпідставно вона звинуватила служницю.
“Мадам, – намагалась виправдати себе та, – цією несправедливістю Ви робите мені боляче”.
Тоді принцеса роздратовано крикнула: “Що ви собі дозволяєте! Ви що, не знаєте, що я – донька короля?”
На це служниця спокійно відповіла: “А я – тільки Боже дитя!”
П’єр Лефевр «Вчитись з життя. Великі поради в малих історіях» Львів: Свічадо: 2008.
Фото: Рixabay
