Бог, Котрий любить прощати

Share

Бог – справедливий Суддя, Котрий одного разу зіллє Свій гнів на грішний та бунтівний світ. Проте Святе Письмо наголошує не на гнів Божий, а на Його прощення, милосердя та любов. «Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий» (Пс. 103:8).

І далі продовжує псалмоспівець: «Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки. Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам. Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться. Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші. Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться. Він знає, з чого ми зліплені, він пам’ятає, що ми – порох» (Пс. 103:9-14).

Ці слова були написані задовго до хреста, задовго до того, коли Бог виявив Свою любов до нас через Свого Сина, Ісуса Христа. Задовго до того, коли наш Спаситель заплатив великий викуп за наші гріхи. Пророк Давид бачив велич Божого милосердя та любові. Його безмежне співчуття та довготерпіння. Ось Яким є наш Бог.

Бог милосердний

«Хто Бог, як ти, що провину прощаєш і даруєш переступ останкові твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя» (Міх. 7:18).

Наш Бог любить виявляти Своє милосердя. «Повідкидайте геть від себе ваші гріхи, що ними ви згрішили супроти мене, і зготуйте собі нове серце й новий дух. Чого ж бо вам умирати, доме Ізраїля?. Мені бо не люба смерть грішника, – слово Господа Бога. Наверніться ж і живіть!» (Єз. 18:31-32).

Наш Бог постійно шукає можливостей, щоби виявити Своє милосердя. Він бажає усім нам щастя й радості. І, хоча і бачить наші гріхи, не перестає їх прощати.

Авраам просить Бога

В книзі Буття ми зустрічаємо прекрасний діалог між Богом та Авраамом. Господь збирається зруйнувати міста Содоми та Гоморри через їхні безмежні гріхи. А ми ж знаємо, що племінник Авраама, Лот, живе в Содомі із дружиною та дітьми. Господь попереджає Авраама про Свої наміри і прагне, щоби Лот знав про Його плани.

«Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: «Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним?. Ану ж є в цьому місті п’ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п’ятдесятьох праведних, що в ньому?. Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб’єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?» (Бут. 18:23-25).

Яка незвична молитва. І яке дивне прохання. І Бог, Котрий створив вселену, вислуховує прохання Авраама: «Коли знайду в Содомі, в місті п’ятдесят праведників, помилую все місце задля них».

Проте Авраам не зупиняється: «А може до п’ятдесят і бракуватиме п’ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п’ятьох ціле місто?». Господь сказав: «Не зруйную, коли знайду там сорок п’ять»

І знову заговорив Авраам до Господа: «А може їх там знайдеться сорок?». І відрік: «Не зроблю того заради тих сорока».

Тоді Авраам сказав: «…а може їх там знайдеться тридцять?” І відповів: “Не зроблю, як знайду там тридцять».

Авраам дуже ризикує. Проте Господь вислуховує його і показує, що не бажає карати народ, коли там будуть проживати праведники. І Авраам продовжує випрошувати про милосердя, наголошуючи, «…а може їх там знайдеться тільки двадцять?» На це Господь відрік: «Не зруйную заради двадцятьох». Нарешті Авраам промовив: «…а може їх там знайдеться хоч десять?». І відповів: «Не зруйную і заради десяти» (Бут. 18:26-32). Бог погоджується змилосердитися над містом, якщо там будуть хоча б десять праведників. На жаль, Авраам не зміг їх знайти. Тому гнів Божий виливається.

У ці важкі для нас часи просімо Бога про милосердя.

Ця історія показує нам велич Божого серця до Його творіння. Він буде з усіх сил намагатися стримувати суд. Він подасть нам усі можливі шанси для покаяння. Він буде надзвичайно співчутливим та терпеливим. Тільки після цього виллє Свій гнів.

І найкращий доказ цього ми бачимо на хресті. Там, замість того, щоби вилити на усіх нас Свій гнів, Бог судить Свого Сина. Ісус займає наше місце. Ісус терпить та страждає за нас. Ісус платить за наші гріхи Своєї смертю на хресті.

Це і є основна ціль Євангелія. Це і є серце Бога. І сьогодні, коли ми молимося в розпалі страшної війни та руйнування, не переставаймо взивати до Бога про Його милосердя та співчуття. Тільки Один Бог може зупинити цю диявольську навалу. Тільки Він Один може подарувати нам перемогу.

Тому не переставаймо взивати до Нього: «Господи, помилуй нас і наш народ. Захисти нашу землю. Поверни мир та радість нашій Батьківщині. Бо у нас не залишилося жодної надії, окрім Одного Тебе».

Зображення ілюстративне – freepik.com

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.