Ось я зготував обід мій… ідіть на весілля…

Share

Притча про весільний бенкет не взята із Старого Завіту, де лилося багато крові, не взята вона із Апокаліпсису, який описує останні події світу. Це слова Спасителя, які Він сказав незадовго до Його хресної жертви. Основна думка цієї притчі, що ті, хто був покликаний недостойний не лише бути присутнім на бенкеті, але і жити. Цар розгнівався, він послав своє військо і знищив запрошених та їхнє місто. Як бачимо, поруч із Доброю Новиною про любов Божу до людей та милосердя, Євангеліє змальовує гнів Божий та суд. Важливо пам’ятати, що частиною Євангельської Звістки є суд Божий. Коли Господь говорив про любов, Він одночасно попереджував, що станеться з тим, хто цю любов відкине.

Як бачимо, Господь запрошує всіх прийти та розділити з Ним святкову трапезу. Однак запрошені гості погордували цим запрошенням. Відмовки цих невдячних гостей можемо звести до трьох пунктів: зміна обставин, зміна пріоритетів та нестача часу.

З того часу, коли Господь сказав цю притчу пройшли століття, але ті всі відмовки, так і не змінилися.

Зміна обставин: кожен із запрошених людей попередньо дав згоду прийти на вечерю, але обставини несподівано змінилися: хтось купив землю, хтось волів, а хтось одружився. І сьогодні можуть зустрітися люди, від яких чуємо: «Отче, я хотів прийти на Службу, але…».

Зміна пріоритетів: запрошені з притчі відмовилися, бо мали справи, які здавалися їм надто важливими. Хтось купив землю і планував збільшити власні прибутки, інший придбав п’ять пар волів і мав їх випробувати, а ще інший одружився і насолоджувався родинним теплом. Чи сьогодні і ми роботою, турботою про матеріальний достаток не виправдовуємо себе.

Нестача часу: звернімо увагу на слова запрошених із притчі: їх не вистачає часу: одному потрібно піти оглянути землю, а іншому випробувати нових волів. Відсутність часу є універсальною відмовою, бо життя минає, а людина так і ніколи не матиме того часу. Батькам не вистачає часу для дітей, а пізніше, коли діти виростуть, то не мають часу для своїх старих батьків.

Багато з тих, хто сьогодні не пішов до Церкви будуть себе виправдовувати: я тяжко та багато працюю, а в неділю хочу відпочити; я занадто молодий і хочу розважатися, а до Церкви буду годити в старості; зараз слід подумати про навчання та кар’єру; я завантажений цілий тиждень, а неділю присвячую своїй родині.

А ти, любий читачу, чи сьогодні відповів на заклик Христа прийти до Церкви, на Його трапезу… Чи може і для себе знайшов якесь оправдання???

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *