Вшанування Святого Миколая

Share

Сьогодні ми згадуємо, прославляємо та молимося до Святителя та Чудотворця Миколая. Цей великий святий увійшов у життя кожної людини завдяки своєму дивовижному життю та особливому дару, даному йому від Бога. Його особливе життя основувалося в тому, що він був одночасно і пастирем, котрий опікувався своїми вірними, і милосердним доброчинцем, котрий служив кожному потребуючому та знедоленому. І найголовніше те, що всі свої добрі справи він здійснював таємно. І всі свої добрі справи він здійснював, не зважаючи на гідність людини, чи заслужила вона їх, чи – ні.

І цей дар простоти, дар милосердя та допомоги, Господь примножив до дару чудес, котрі Святитель здійснював іще при своєму житті, і по своїй смерті. Нам це відомо із його життя.

У тропарі Святителю та Чудотворцю Миколаю ми читаємо: «Правилом віри і образом лагідності, учителем повздержності явила Тебе Твоєму стаду всіх речей істина».

Своїм життям Святитель Миколай стає для кожного із нас тим добрим прикладом та  «правилом віри». Настановляючи нас, що, долаючи усі бурі та труднощі життя, ми маємо твердо стояти у Христовій вірі, ніколи не сумніватися та не відступати від неї. У своєму життя він завжди боровся за чистоту Христової науки та віри, обороняючи та захищаючи її від різних єресей та розколів.

Своїм життям цей добрий Святий стає для кожного із нас «образом лагідності». Коли захист віри зв’язаний із гнів та ненавистю до іншої людини, бо вона іншого віросповідання, іншої національності, іншої поведінки, то це немає нічого спільного із святістю. Сам Господь, коли на Нього плювали, коли Його били, коли сміялися над Ним, коли прибивали Його руки та ноги, не гнівався, не проклинав, але молився за всіх, хто знущався над Ним. Такий приклад перейняв і Святитель Миколай, перебуваючи у важких обставинах, він лагідність перемагав ненависть.

Своїм життям цей Святитель стає для кожного із нас «учителем повздержності». Адже він вчить нас завжди іти за Христом, не нарікаючи на своє життя, а смиренно та тихо переносити всі труднощі та випробовування. І пам’ятати, що «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Господь віддав Свого Єдиного Сина на страждання та хрест. Тому для кожного із нас відкрита дорога спасіння, а полягає вона не у ненависті, не у злобі, не у роздратованості, а у вірі в Спасителя та Господа Ісуса Христа.

Наслідуючи цього доброго Святителя Миколая, намагаймося викоренити із свого життя злобу, ненависть, зневагу, гордість, щоби стати гідними та добрими послідовника свого Спасителя.

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.