Як не дозволити буденності украсти Різдво
Більшість людей, звичайно, святкує Різдво кожного року. Чимала кількість людей чує різдвяну історію. Всі ми знаємо про Марію, Йосипа, дитятка Ісуса. Всі ми чули про пастухів та мудреців. Всі співали пісні та колядки прославляючи народженого Ісуса. Всі ми бачили їх у різдвяних вертепах.
І все це таке знайоме та звичне для кожного із нас. Можливо, ця історія більше не приваблює та дивує нас. І в цьому ми не одинокі. Під час першого Різдва була група людей, котрі пропустили народження Ісуса через власну усвідомленість та гордість – це були релігійні лідери Єрусалима.
Ми можемо помітити, що в різдвяній історії, в час народження Божого Сина, жоден релігійний чоловік не був покликаний, щоби розділити радість та дивовижну новину. Люди, котрі повинні були знати найбільше про народження Ісуса, духовні та релігійні лідери Ізраїлю, не мали ані найменшого поняття про цю подію.
Мудреці, вивчаючи Писання, прийшли зі Сходу, бо вони бачили зірку й добре знали, що вона означає. Вони знали, що народився Спаситель світу. Вони тільки не знали, де саме це відбулося.
Коли вони про це запитали ізраїльського царя Ірода, то йому не було нічого відомо. Тоді він запитав своїх релігійних вчених. Вони точно мали знати, про що саме він говорить. Адже вони чекали цієї події сотні років. Вони обговорювали це, сперечалися про це, деталізували та аналізували цю подію.
У Святому Письмі читаємо: «Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. Вони йому сказали: «У Вифлеємі Юдейськім, бо так написано пророком» (Мт. 2:4-5).
Три мудреці, із далекого Сходу, подолали довгу дорогу, щоби засвідчити про народження Ісуса. Цар був наскільки стурбованим, що зібрав спеціальне засідання. Проте його релігійні радники, котрі проживали в Юдеї, не хотіли навіть повірити у почуте. Релігійні лідери Ізраїлю століттями очікували приходу Ісуса. Проте з роками вони стали приділяти більшу увагу традиціям, а не очікуванню Месії.
І це таке близьке для нас. У нас так багато різноманітних різдвяних традицій та звичаїв. З кожним роком вони все зростають і зростають. Все більше і частіше ми бачимо у вікнах людей різноманітних сніговиків, оленів, дідів морозів, ельфів. І так рідко можна побачити зображення вертепу, Дитятка Ісуса, Марію та Йосипа. Наші традиції не говорять про істину причину цього празника.
Релігійні лідери часів Ісуса знали всі релігійні традиції та закони напам’ять, але так і не змоги пройти тих п’ять миль від Єрусалиму до Вифлеєму, щоби стати свідками народження Божого Сина.
Більшість із нас також будуть запалювати вогні, влаштовувати вечірки, дарувати подарунки та відправляти відкритки. І тільки меншість прийде у Церкву, щоби віддати шану новонародженому Спасителю світу.
Не будьмо тими релігійними лідерами, котрі тільки переживали традиціями. Берімо приклад із мудреців, котрі вирушили у довгу та небезпечну дорогу у пошуку Бога. Шукаймо і ми Бога у це Різдво.
Зображення ілюстративне Chris Spencer-Payne із сайту Pixabay