Як потрібно викривати гріхи

Апостол Павло навчає нас: «А написав я вам, щоб ви не мали зносин з тим, що, називаючи себе братом, є розпусник чи зажерливий, чи ідолопоклонник, чи злоріка, чи п’яниця, чи грабіжник; з таким – навіть не їсти!» (І Кор. 5:11). Звісно, що в наш час цей список можна доповнити ще чимало іншими важкими гріхами. Апостол Павло подає нам приклад цих гріхів, щоби показати людей, котрі живуть у невірстві і не поспішають каятися: «Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п’яниці, ані злоріки, ані грабіжники – царства Божого не успадкують» (І Кор. 6:9-10).

Як бачимо, апостол Павло дає відповідь, які саме гріхи ми повинні викривати: гріхи зовнішні, значні і нерозкаяні потрібно оприлюднювати.

Гріх повинен бути зовнішнім.
Гріх повинен бути таким, що його можна побачити чи почути. Апостол Павло говорить про зажерливих, але неможливо звинувачувати когось у жадібності і відлучати від спільноти, якщо немає факту зовнішнього прояву цього гріха.

Гріх повинен бути значним.
Неспокій, страх чи стрес також можуть бути гріхами. Проте осуджувати та викривати за ці гріхи немає потреби. Адже значний гріх – це гріх, через котрий неможливо вірити, що людина продовжує бути носієм Святого Духа в серці та християнином, що вона вірить, у Бога, що в неї, взагалі, знаходиться хоч якась найменша крупинка віри.

Звичайно, що нам було б краще, коли б ми отримали повний список цих гріхів. Проте Господь знає, що для нас буде краще, якщо ми повсякчас будемо шукати Його мудрості і жити у вірі.

Гріх повинен бути нерозкаяним.
Людину викрили у грісі. Незалежно від того, визнає вона його чи – ні, обіцяє зупинитися чи – ні, вона не бажає перестати чинити цей гріх. Вона не може так легко зупинитися і відкинути гріх. Іноді людина наскільки зв’язана з гріхом, що вже не може його не чинити.

Як викривати гріх?
Іноді Ісус перекидав в гніві столи. Бувало, апостоли привселюдно викривали окремих людей (апостол Петро та чаклун Симон, апостол Павло в першому посланні до Коринтян). Час від часу викриття гріха отримувало 9 чи навіть і 10 балів.

Проте слід досить обережно викривати людські гріхи, потрібно дотримуватися певних критеріїв:

Лагідність: апостол Павло наголошує, що виправляти людей потрібно лагідно: «Коли б хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідності, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу» (Гал. 6:1).

Обережність: апостол Павло закликає: «…пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу» (Гал. 6:1). Апостол Юда навчає: «Тих, що вагаються, старайтеся переконати; інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом» (Юда. 1:22-23). Гріх досить хитрий. Можна легко потрапити в його тенета, навіть, коли прагнемо допомогти іншим позбутися його.

Милосердя: апостол Юда наголошує про милосердя: «Тих, що вагаються, старайтеся переконати; інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом» (Юда. 1:22-23). Тон нашого викриття повинен бути милосердним та чутливим, а не самодостатнім, ніби ми взагалі не зустрічалися ніколи із гріхом та володіємо імунітетом проти нього.

Безпристрасність: ми не повинні судити про все завчасно, не вислухавши обидві сторони історії: «Заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами берегти це безсторонньо, не робивши нічого з нахилу до когось» (І Тим. 5:21)

Рішучість: якщо справа торкається викриття гріха, то ціла Церква повинна бути рішучою: «Усуньте стару закваску, щоб ви були новим тістом, так, як ви і є прісні, бо Пасха наша, Христос, принесений у жертву» (І Кор. 5:7) «А безглуздих питань, родоводів, спорів та суперечок про закон уникай, бо вони безкорисні й марні. Єретика чоловіка по першім і другім попередженні цурайся, знаючи, що такий ось збився на манівці і грішить, ще й осуджує себе самого» (Тит. 3:9-11).

Як бачимо, викривати чужі гріхи слід досить обережно, щоби самим не впасти в них. Потрібно ставитися до кожної окремої ситуації ретельно та детально, вивчаючи її. А покладатися слід тільки на Боже Слово та провід Святого Духа.

Можливо Вас зацікавлять ці публікації:
Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *