Великоднє Послання правлячого архиєрея Коломийської єпархії Василія Івасюка

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ 2025 ЮВІЛЕЙНОГО РОКУ
ПРАВЛЯЧОГО АРХИЄРЕЯ
КОЛОМИЙСЬКОЇ ЄПАРХІЇ ВАСИЛІЯ ІВАСЮКА

Преосвященний владико! Всесвітліші та всечесніші і преподобні отці, преподобні монахи і монахині, військові, полонені, поранені та волонтери! Дорогі брати та сестри, вірні Коломийської єпархії Української Греко-Католицької Церкви.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Вступ. Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа — це подія вселенського значення, яка залишається таємницею віри. Спаситель, Якого було розіп’ято, повернувся до життя. Подібного в історії ще не було.

1). Смерть і Воскресіння Христа — це події, які мають історичну основу і глибоке духовне значення. У момент Його смерті стався землетрус, і завіса храму в Єрусалимі роздерлася надвоє. Це міг зробити лише Бог. Завіса, що відділяла Святеє святих — місце Божої присутності, куди міг входити лише первосвященник — символізувало тілесну перепону між людиною і Богом. Своєю смертю Ісус зруйнував цю перешкоду. Відтепер кожен віруючий має вільний доступ до Господа.

Один із таємних учнів Ісуса — Никодим — разом із Йосифом з Ариматеї отримали дозвіл на поховання Його тіла. Так Ісуса поклали в нову гробницю, висічену в скелі. Вхід до неї завалили великим каменем, щоб ніхто не зміг викрасти тіло. Здавалося, що все скінчено. Ісус помер. Його учні розбіглися. Ніхто не чекав на Воскресіння.

З людської точки зору вийти з гробу було неможливо. Але що сталося далі?

На світанку жінки-мироносиці поспішали до гробу, щоб за звичаєм намастити тіло Ісуса пахощами. Вони плакали. Та перед ними з’явився ангел і сказав, що пора голосіння минула: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розіп’ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось, місце, де його були поклали!» (Мр.16:6), а відтак звелів сповістити про це апостолів.

2). Часто можна почути: «У кожного своя дорога до Бога і своя Пасха». Проте істина в тому, що дорога до Бога, як і Пасха – одна – це Ісус Христос. Син Божий розіп’ятий на хресті за гріхи наші, замість нас. Він зійшов до пекла замість нас і воскрес із мертвих для нашого спасіння. Віруючи в Ісуса, ми маємо прощення гріхів і життя вічне. Це і є істинна суть християнської Пасхи.

Кожен християнин, наближаючись до спогаду смерті Христа і Його славного Воскресіння, покликаний заглибитися у ці святі таємниці та відновити в собі дух не панування, а служіння. Саме в цьому полягає суть Христових страстей і перемоги над смертю — в безкорисливому дарі Божого спасіння грішникові.

2.1). Воскресіння Христове у 2025-му Ювілейному Році особливо вказує на безмежне Боже милосердя – навіть для безнадійно втрачених. У приписах Церкви щодо його відзначення йдеться про те, що воскресіння народу України — як духовне, так і національне — можливе завдяки справедливим законам і їх виконанню, чесному судочинству, милосердю, співчуттю до ближнього та взаємному прощенню.

Сьогодні народ України пливе в кораблі Вселенської Церкви до Божого Царства. Надія — це те, що дозволяє нашим воїнам, навіть під безперервними ворожими обстрілами, бачити Божу присутність у кожній миті свого життя. Тому проживімо цей рік не у страху чи зневірі, а у вірності Богові, у надії, що кріпить нас.

Але для цього нам потрібно лише одне — благодать Воскреслого Господа. Люди можуть будувати плани, робити прогнози, прораховувати варіанти — але без Божої благодаті ці старання не матимуть плоду. Лише Воскреслий Христос, Який переміг смерть, є справжнім джерелом сили та порятунку. Його благодать — це не слабкість, а дія Бога там, де закінчуються людські можливості.
На початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну Бог показав чудо: малочисельна і слабоозброєна армія змогла зупинити агресора. Це стало нагадуванням, що історія твориться не лише стратегіями, а передусім вірою.

У Святому Письмі ми не раз бачимо, як чисельна армія без Божої підтримки зазнає краху, а менші сили, що покладаються на Господа, здобувають перемогу. Так було у випадку Гедеона, коли Бог звузив його військо до 300 мужів, щоб показати, що не числом і не людською силою спасається Ізраїль, а Божою рукою (Суд. 7). Так було й у боротьбі Давида з Голіафом, коли юнак з пращею переміг велета, довірившись Богу (1 Сам. 17). Так було з юдеями за царя Йосафата, які, замість битви, вийшли на ворога з піснею хвали — і ворог сам себе знищив (2 Хр. 20). Ізраїль перемагав тоді, коли слухав Бога — і зазнавав поразки, коли надіявся лише на себе.

У сьогоднішніх обставинах українці мають усвідомити, що про допомогу треба взивати до Бога волаючим голосом Івана Хрестителя.

Сила молитви має силу змінювати не лише серця, а й хід історії. Тоді, з ласки Божої, почнуть відбуватися події, яких ніхто не передбачив — ні в санкційних пакетах, військових протоколах чи стратегічних планах. Але це станеться — завдяки милосердю Воскреслого Христа. Бо жодна зброя, жоден дрон і ракета не зможуть протистояти силі Божого Слова.

Цар Давид у Псалмах навчає нас: «Не покладайтесь на синів людських, бо в них нема спасіння» (Пс. 145:3). Тож не шукаймо порятунку лише в людських засобах, не опускаймо завчасно рук, а головне — не падаймо духом, коли цей світ все частіше виглядає у наших очах загострено несправедливим. Довірмо свої болі Господу, через щиру молитву, покаяння і примирення між собою.

Папа Франциск у Ювілейному 2025 році каже: «Надія не засоромить». І вона справді не засоромить Україну. Бо наша надія — це не слабкість, а довіра до Живого Бога. Воскреслий Христос і сьогодні кличе нас — підвестися з гробів страху, зневіри, розчарування, і жити воскреслим серцем.

Нехай Пресвята Богородиця — Мати Божа Неустанної Помочі, Яка прославляється у Коломийській іконі «Це Мати твоя», за молитвами блаженного Миколая Чарнецького, випросить для воїнів ЗСУ і всього народу України мир і перемогу. І нехай ця Пасха стане початком воскресіння України — в істині, свободі та Божій любові.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

+ ВАСИЛЬ ІВАСЮК,
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

Дано в Коломиї,
При Катедральному соборі Преображення Христового,
У день Входу Господнього в Єрусалим,
13 квітня 2025 року Божого

Зображення ілюстративне: Arnie Bragg – Pixabay