Надвірнянський Деканат
Публікації

14 жовтня: Покров Пресвятої Богородиці, День козацтва і захисника України

Share

Для нас, українців, 14 жовтня втілює в собі відразу три свята: Покров Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День захисника України. Усі вони взаємопов’язані й виникли в історичній послідовності.

Покров Пресвятої Богородиці

Празник Покрову Пресвятої Богородиці нагадує нам про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід. В цей день є чимало храмовим свят в багатьох містах та селах України. Завдяки козацтву виник новий тип Ікони – «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці перебувають українські ієрархи, гетьмани і козаки. На хоругвах Січових Стрільців також зображують Богородицю, покров Котрої, простягається над козаками… Недаремно сьогодні багато сіл носять назви «Покровка», «Покровське», «Новопокровка»…

Зазвичай, в цей день християни відвідують Літургію, на котрій згадують родичів та знайомих, які пішли в похід, змушені десь воювати, боронячи Вітчизну, і помоляться за них.

В акафісті цього празника ми знаходимо такі величні слова: «Радуйся, стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави нерушима стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого зцілення: радуйся, душі моєї спасіння. Радуйся, Невісто Неневісная!».

Адже наша Свята Церква вчить, що Діва Марія заступається за кожну людину, а особливо за найзапеклішого грішника. Тому не дивно, що до Пресвятої Богородиці зверталися та й звертаються у важкі хвилини життя, просячи Її могутнього захисту та покрову. Мати Божа завжди була взірцем смиренної і великодушної матері, що повсякчас молиться за своїх дітей і завжди приймає волю Божу. Цей взірець віками надихає на християнські подвиги інших матерів.

Покров Пресвятої Богородиці – це, безумовно, велике материнське свято, адже, звертаючи свої молитви до Матері Ісуса, наші предки віддавали себе, свою родину і Батьківщину під могутній та нездоланний Покров Богоматері.

І трохи легенд, міфів та переказів…

Празник Покрову Пресвятої Богородиці був встановлений на Русі вкінці Х – початку ХІ століть. За переказами, йому передувала подія, що відбулася в місті Константинополі у Влахернському храмі, 14 жовтня (1 ст. ст.) 910 року, де зберігалася велика християнська реліквія – риза Богородиці.

Ішла війна, місто було оточене сарацинами і, практично, уже не могло оборонятися. Під час всенощної, що відправлялася у храмі, юродивий Андрій, якого знали як дуже побожну людину, побачив видіння. Над людьми, котрі щиро молилися, з’явилася Богородиця із ангелами та святими. Вона покрила людей Своїм омофором і молилася разом з ними. Юродивий сказав, що бачив Богоматір, яка плакала над людьми і молилася за мир. Віруючі повірили, що Богородиця опікується світом, пильнує людство, застерігає його жити у мирі та спокої. Щира та палка молитва греків до Пречистої Діви Марії була вислухана: Богородиця з’явилася вірним та накрила їх Своїм покровом (омофором), роблячи непереможними. Зло зазнало поразки, вороги відійшли, а русичі, побачивши чудо, навернулися до істинного Бога. Дружинники повернулися на Русь-Україну вже християнами. Аскольд став першим руським князем-християнином, збудував церкву, тоді велика кількість русичів прийняли Христа й були охрещені.

Відтоді і відзначається свято Покрову Божої Матері. Тоді ж, у Х столітті,  воно поширилося й на Русі, й з тих часів святкується 14 жовтня (1 жовтня за с. ст.).

День козацтва

Це свято вшановували й козаки. Тому не випадково, що 14 жовтня святкують також і День козацтва. У новому січовому таборі найперше будували Покровську церкву, а для воєнних походів використовували її похідний варіант з іконою Пресвятої Покрови. Перед важливою подією чи походом козаки завжди молилися своїй могутній Покровительці.

На Січі українські козаки вірили, що їх охороняє Своїм могутнім Покровом Пресвята Богородиця, тому й  вважали Її своєю покровителькою і заступницею. Вірили настільки, що протягом багатьох століть це свято було одним з найважливіших свят в календарі. Саме на цей день завжди призначали вибори нового отамана. У 1775 році, після розорення Запорозької Січі, козаки, тікаючи за Дунай, взяли з собою з церкви святої Покрови ікону Покрови Пресвятої Богородиці.

Та й більшість церков у козацькій державі зводили на честь Богородиці. Їх будували у селах, на слободах, у центрах паланок, на всіх річках. Навіть в урочищі Кагальник, де Дон упадає в Азовське море, була похідна церква Покрови. Звичайно, що все робилося руками й коштами козаків: теслярські й малярські роботи дорогоцінні ризи, ікони, бані й дзвони. Зодчі церков мали найбільшу шану в січовому товаристві, вирізняючись побожністю й мудрістю.

Січові церкви підпорядковувалися тільки Києво-Межигірському Спасо-Преображенському монастирю, який «постачав» козакам духівників. Натомість вояки, доживши до старості, заповідали своє добро монастирю, а самі часто йшли туди послушниками.

Дня захисника вітчизни.

14 жовтня 2015 року День захисника Вітчизни стали відзначати в День Українського Козацтва. В цей день нам є кого по-справжньому вітати і дякувати за захист. Привітаймо всіх, хто взяв у руки зброю і став на захист України, охороняючи наші кордони, й, оберігаючи спокій і мир, в тилу.

Свято мужніх та хоробрих захисників Вітчизни за нинішніх обставин потребує особливої уваги. Крім того, хочеться висловити вдячність, любов та повагу всім тим, хто захищає спокій українців.

Народні звичаї, традиції.

За народною традицією Покрова – це плеяда осінніх свят, котрі підводили підсумок господарському, хліборобському року. В народі говорили: «Пречиста мати (Успіння) засіває, а Покрова збирає», «На Покрови останній день збору плодів». Вважалося, що саме на Покрови починається перше «зазим’я». Домашню худобу годували «дожинковим» снопом, тобто останнім, і вже з Покрови на пасовище не виганяли. З цього дня її тримали у хлівах і переводили на зимове харчування, навіть, якщо ще не було снігу.

Селяни спостерігали за природою, намагаючись спрогнозувати майбутнє. Знана Покрова і як період весіль. В народній свідомості із святим омофором Богородиці асоціювався покров (фата, вельон), яким покривалася голова нареченої. Це був час для родинних відвідин, громадського свята, що відзначалося спільним застіллям. На Покрови потрібно звести до мінімуму домашні та робочі справи та провести цей день спокійно у родинному колі.

п. Мар’яна Кугутяк

Можливо Вас зацікавлять ці публікації:
Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *