Хто змінить світ: медіа, герої чи святі?

Сьогодні ми бачимо, як трансформується розуміння слова «герой». На сьогоднішній день герої – це вже не супермени із кінофільмів, «герої» соціальних мереж, котрі прагнуть змінити світ. Проте по-справжньому змінити світ в кращу сторону можуть тільки святі – ті християни, які через свою віру, спосіб життя, добрі вчинки прагнуть для всіх тільки одного добра.

Якщо ми запитаємо сучасну молодь: «Хто такий герой?», – то відразу ми отримаємо перелік супергероїв, героїв із кінофільмів, акторів, музикантів чи спортсменів. Всі тих, чиї «героїчні» імена заполонили наші екрани, рекламні щити та новини в соціальних мережах.

Ми не тільки завжди чуємо про них. Нам постійно нагадують, що саме таке життя, як у них, означає успіх, і що ми повинні бути героями в своєму повсякденному житті.

Досить часто ми ризикуємо перетворити своє життя на комп’ютерну гру, в котрій все, що ми робити, що говоримо чи купляємо, оцінюється перед видуманою аудиторією. Більшість із нас отримує «лайки» від мережевих друзів, котрі нас повинні постійно підтримувати. І досить часто ці «лайки» від людей, яких ми, взагалі, не знаємо, з якими ми ніколи не зустрічалися, до яких не маємо жодних відношень. Проте нам є дуже важливе судження цих чужих людей щодо нас.

З моніторів екранів, теле- та радіоприймачів нас бомбардує теза,  що ми повинні змінювати світ. Проте до цього питання всі відносяться з точки зору «героя». Ми мовчазно погоджуємося з тим, що багато так званих «героїв» чинять добро напоказ, на камеру, на публіку. Основним є не просто допомогти, але запостити це в соцмережах, щоби отримати «лайки», для нас стає важливим не те, щоб допомогти людині в біді, але, щоб зняти те все на камеру і знову ж таки запостити  в соціальних мережах. Для нас стає нормою ставити «лайки» під якимись онлайн петиціями та протестами, які ніхто не побачить чи просто одягнути правильну футболку, зробити в ній фото і знову ж таки все це запостити в соцмережу.

Біблія також нам подає ряд героїв. Почитавши 11 главу послання до Євреїв, ми знаходимо там опис великих людей, котрі творили великі справи. Ми помітимо, що «статус» героя вони отримували завдяки своїй: «Вірі…» (пор. Єв. 11; 12:1).

Апостол Павло починає своє послання до християн Риму словами: «Усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим» (Рим. 1:7). Як не дивно, тут апостол називає всіх людей Риму святими. Основою для цього «статусу» стають ані героїзм, ані «лайки» чи ще щось інше. Адже «статус» святого можна отримати тільки від джерела цієї святості, яке знаходиться не в нас. Це джерело ми отримуємо тільки в любові Бога. «Статус» святого – це неперервне покликання, а не досягнення чи якесь становище в суспільстві. Це те, що закликає нас, але, знову ж таки, не знаходиться в нас. Цей «статус» притягує до себе всіх людей. Ми можемо бути героями тільки окремо, досить часто саме таке значення отримує це слово. Адже герой – це той, хто відокремлюється із народу або навіть і підноситься над ним. Святі ж, згідно Біблії, навпаки, вони святі тільки разом: із 64 згадок про «святих» в Новому Завіті кожна стоїть в множинному числі.

 Найбільше покликання кожного християнина – бути святими, перебувати спільно у вірі, незалежно від того, чи успішні вони чи ні. Найважливіше віднайти таких людей, котрі розділяють наше життя, віру та цінності, аніж збирати собі прихильників. Найважливіше віднайти тих, з котрими ми в дійсності зможемо змінити світ, в повсякденних, звичайних, проте важливих ситуаціях.

Апостол Павло був героєм віри, але його увага була звернена на святих, які перебували навколо нього. При цьому він віддавав всю славу Богу.

Отже, задумаймося: герої чи святі? Статус чи покликання? «Лайки» чи любов? Окремо чи разом? Конкуренція чи підтримка? Прихильник чи учень? Тільки тепер чи постійно? Слава нам чи Богу?

Звісно, що кожна людина вільна у своєму виборі. Адже правильний вибір завжди залишається за нами…

Джерело

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *