Притча: “Що таке любов?”
Один маленький учень запитав свого вчителя:
– Учителю, що таке любов?
Учитель побачив, що всі діти звернули свою увагу на це питання, тому повинен їм чесно відповісти. Попереду була велика перерва, тому учитель вивів увесь клас у парк позаду школи і попросив, щоби кожен учень приніс щось, що могло б пробудити у ньому почуття любові.
Діти розбіглися, натхненні завданням, а коли вони повернулися, то учитель сказав:
– Покажіть мені, будь ласка, хто й що приніс із собою.
Перший учень сказав:
– Я приніс цю квітку, бо вона дуже красива.
Коли прийшла черга другого, він сказав:
– Я приніс цього метелика, гляньте, які в нього різнокольорові крила! Я візьму його у свою колекцію.
Третій учень промовив:
– Я приніс цю пташечку, бо вона випала із гніздечка, правда, вона чудова?
Так, один за одним, діти показували, що зібрали у парку.
Закінчуючи екскурсію, учитель помітив, що одна дівчинка не принесла нічого і почувалася зовсім незручно. Учитель звернувся до неї:
– А ти нічого не знайшла?
– Вибачте, учителю, я побачила квітку, відчула її запах, думала зірвати, але потім вирішила залишити, щоби її аромат розливався парком. Потім я побачила метелика, легкого, яскравого, але він був таким щасливим, що я не наважалась спіймати його. Також я побачила пташечку, котра випала зі свого гніздечка поміж гілок, але, піднявшись на дерево, я побачила сумний погляд її матері, сповнений болю й переживань, і я повернула її у гніздо. То ж я нічого не принесла?
Учитель похвалив дівчинку та пояснив дітям, що любов можна принести тільки у своєму серці.