Як нам здолати наші сумніви
Сумніви можуть зруйнувати нас, похитнути нашу віру й довір’я до Господа. Проте ми можемо легко їх здолати. Їх не потрібно боятися. Адже сумніви були також і у великих людей віри, таких, як Авраам, Захарія, Пилип, Петро і Тома. Вони також переживали моменти сумніву на своєму шляху віри. Часом сумніви виникають тоді, коли очікуване нами не відбувається, а те, чого ми не чекаємо – стається.
І тут нам важливо розпізнати різницю між сумнівами та невірством. Адже сумніви можуть привести нас до зневіри та втрати надії на спасіння.
Сумніви нам говорять: «Я не можу у це повірити. Мені потрібні ще підтвердження». А невірство скаже: «Я не збираються у це вірити, навіть маючи докази».
Сумніви – це чесність, воно завжди шукає світла. Невірство – впертість, завжди наповнене темрявою.
Ісус завжди допомагає долати сумніви. Проте Він ніколи не буде терпіти невірство. Щоби подолати наші сумніви, нам слід:
- Брати активну участь у житті своєї спільноти. Не пропускати богослужінь, зібрань та місій. Апостол Тома, учень Ісуса, пропустив зустрів з учнями, і це стало початком його сумнівів. Нам слід спілкуватися зі своїми ближніми. І не залишатися в ізоляції.
- Пам’ятати, що зробив Господь. В час сумніву ми здатні концентруватися на тому, чого не відбулося. Згадуймо наші минулі перемоги над левом та ведмедем, щоби скріпити впевненість проти теперішньої проблеми – Голіафа.
- Згадати, як сильно Ісус нас любить. Ісус показав апостолу Томі Свої рани. Після цього у Томи відразу зникли сумніви. Бог сказав у книзі пророка Ісаї: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!». Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду. Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди переді мною» (Іс. 49:14-16).
- Взивати до Господа у часі наших сумнівів. Апостол Петро тонув у своїх сумнівах на морі. Він закликав Ісуса. І Він врятував його.
Бог не проти наших сумнівів, доки ми шукаємо відповіді у Нього та просимо Його допомоги.