Неділя про Страшний Суд

Share

М’ясопусна неділя також називається Неділею про Страшний Суд, тому що на Літургії читається відповідне Євангеліє від Матея 25,31-46, яке пригадує нам про всезагальний останній та Страшний суд. Наша Церква в стихирах та тропарях Літургії зображує жахливі наслідки беззаконного життя, коли грішник опиниться перед справедливим  судом Божим.

Пригадуючи про останній та Страшний Христовий суд, Церква вказує на істинне значення нашої надії на Боже милосердя. Бог, звісно, милосердний, але нам не потрібно забувати, що Він – справедливий Суддя. В богослужбових піснеспівах Господь Ісус Христос, який прийде судити світ, названий – правосудним, а Його суд – праведний та непідкупний. Кожна людина буде рівною перед праведним судом Божим.

«Наша біда в тому, що ми завжди звикли віддаляти від себе час Суду… Проте нам все ж таки потрібно буде стати перед  цим Судом та дати звіт за дні та роки свого життя… Нам потрібно кожен день життя поводити себе так, ніби Господь ось-ось має прийти… Ворог знає силу такого бажання, тому старається заполонити наше життя різноманітними непотрібними речами… Сьогодні чи завтра прийде смерть і запечатає собою нашу участь назавжди, тому що після смерті немає покаяння… В чому застане нас смерть – в тому ми станемо на Страшнім Суді…», –  так повчає святитель Теофана Затворник.

Нам невідомі ні день, ні година, коли прийде Син Божий судити світ, невідомі ні день, ні година, коли, за повелінням Сина Божого, зупиниться земне життя кожного із нас, коли ми повинні розлучитися зі своїми тілами, щоби скласти звіт із свого земного життя. Нам потрібно вже від сьогоднішнього дня готуватися до Страшного суду, який очікує нас на межі вічності, щоби вирішити навіки подальшу нашу участь. Нам потрібно вправлятися в чеснотах, чинити милостиню, проявляти любов до наших ближніх.

Не кожен з нас має покликання служити людству, але кожен отримав дар та благодать Христової любові. Ми свідомі того, що кожна людина потребує цієї особливої любові. Ми знаємо, що в світі багато хворих, голодних, тому що їм відказали в цій особливій любові. Ми також знаємо, що яким вузьким та обмеженим не було наше особисте існування, кожен із нас несе відповідальність за поширення мізерної частинки Царства Небесного, тому що ми отримали дар цією Христової любові. Отже, нас будуть судити не тільки за наші гріхи, але також за те, чи прийняли ми на себе цю відповідальність, чи проявляли любов до своїх ближніх. Не забуваймо слів божественного Євангелія: «…усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт. 25,40).

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *