Зіслання Святого Духа – день П’ятидесятниці

Share

Свято Зіслання Святого Духа або П’ятидесятниця належить до найбільших празників Церковного року. Після Христового Різдва і Воскресіння цей празник має найбільшу велич між іншими святами. Це свято святкується два дні; неділя  – Зіслання Святого Духа, понеділок – день Пресвятої Тройці. Цим днем розпочинається життя Христової Церкви та початок апостольської діяльності. Святий Дух, Своїм сходженням на апостолів і на нас сьогодні, відкриває нам найбільший дар – Бога і Його любов.

Святий Дух помагає нам пізнавати Божу науку, самих себе, пізнавати Бога і провадить до з’єднання з Ним. Він особливо старається допомогти нам відкрити найбільший дар – правду про безмежну любов Бога до людей, пригадуючи слова Христа: «Пізнаєте правду і правда визволить вас» (Ів. 8,32).

Свята Церква, покладаючись на Святе Письмо, навчає, що три Особи Божі – рівні, що Вони становлять єдиного Бога, будучи трьома Особами. В нашому Символі Віри знаходимо такі слова про Святого Духа, що Він з «Отцем і Сином рівнопокланяємий та рівнославимий». Святий Григорій Ніський пише: «Тому, коли честь Отця досконала, досконала й честь Сина, а визнано, що досконалість честі належить і Святому Духові» (Св. Григорій Ніський, «Про Святого Духа. Проти македонян, духоборців»).

Дух Святий провадить Церквою, просвічує і освячує її. У вченні ІІ Ватиканського Собору щодо сьогоднішнього празника знаходимо такі слова: «Звершивши діло, що його Отець доручив Синові звершити на землі, в дні П’ятидесятниці посланий був Святий Дух, щоб постійно освячував Церкву й так, щоб віруючі через Христа в одному Дусі мали доступ до Отця… Дух перебуває в Церкві і в серцях вірних, немов у храмі, в них молиться та дає свідчення усиновлення дітей… Силою Євангелія омолоджує Церкву та постійно її оновлює і провадить до повної злуки з Обручником» (Догматична Конституція про Церкву, §4).

Апостоли отримали обіцяного Духа, Котрий прийшов після вознесіння Ісуса Христа на небо, як «силу»: «Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти» (Лк. 24,49). Учні Христові тепер сильні, тому що охрещені Святим Духом: «Той буде вас христити Духом Святим» (Лк. 3,16). Дія Бога відрізняється від дії людини чи природних явищ. Вогонь має властивість палити, шум розполохує людей, але, коли це походить від Господа, то набуває іншої мети та забарвлення. Вогонь не торкнувся трьох юнаків – Сердаха, Мисаха та Авденаго, що були в печі (nop. Дан. 3,94). Подібно вогонь не зашкодив й апостолам, бо це був Святий Дух у вигляді вогняних язиків. Шум не спонукав людей утікати, а, навпаки, зібрав їх, і вони почули, «остовпілі та здивовані», свою мову від тих, хто її не вчив (nop. Дія. 2,7). Уже відразу, коли зійшов Святий Дух, учні стали безстрашно виконувати заповіт Господній: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт. 28,19). І народи почали чути своїми мовами величні діла Божі (nop. Дія. 2,11), тому що апостоли отримали могутнього Вчителя: «…бо Дух Святий навчить вас тієї години» (Лк. 12,12); «Дух істини, він і наведе вас на всю правду» (Ів. 16,13). Усе, що від Бога походить – тривале й незмінне, а ведені й вроджені духом будуть ставати духовними: «…а що народжується від Духа – дух» (Ів. 3,6). Ось так народилася Христова Церква, на чолі котрої стоїть Христос, який настановив апостолів аби служили людям і пильнували за праведністю поширення Його науки на землі.

Ісус Христос зіслав Святого Духа на нас не тільки для того, щоб звільнилися   від страху, а щоб відкрити розуміння усіх таємниць своєї науки, щоб могли впевнено і відважно виконувати Євангельську науку.

Святий Дух – джерело любові та життя. На знак цього ми прикрашаємо храм і домівки зеленими гілками, що символізують життя, тому цю урочистість за українськими традиціями називають Зеленими Святами: це нагадує нам про надприродне життя, яке Святий Дух дарував Церкві, сходячи на апостолів. Урочистість Зіслання Святого Духа показує нам, що християнство розпочинається не з виконання самотужки цілого комплексу релігійних правил, але від слова, сказаного Господеві: «Від сьогодні Ти, Господи, керуєш моїм життям, Ти ним управляєш. Віддаю Тобі владу над собою і хочу, щоб Ти мене провадив».

То ж у сьогоднішній день, у свято П’ятидесятниці, просімо Святого Духа, щоб зіслав на нас Свій вогонь любові, щоб спалив у нас всяке зло, а запалив добро, нехай Його світло повсякчасно просвічує нам дорогу до щасливої вічності!

Христос звертається до нас: «Прийміть Духа Святого!» (Ів. 20,22). Приймімо це світло, щоб бути синами та дочками світла, а не темряви. Живімо у правді: «І не засмучуйте Святого Духа Божого» (Еф. 4,30), бо Спаситель обіцяв нам: «І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки» (Ів. 14,16). Знаємо, що в Господа обіцяти значить виконати, чинити слова правдою. Тому радіймо в день свята П’ятидесятниці приходові Святого Духа і будьмо вірні цьому Світлу, вогню Любові та вічній Правді, щоб усім стати учасниками вічної радості – Царства Небесного.

о. Василь  Кугутяк

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *