Раби Божі

Share
Продовження теми, початок: Страх Божий. Що це означає?

Невіруючі люди вважають, що християни ходять до Церкви через страх перед покаранням. Вони вважають, що релігійність принижує людину, пригнічує її «я». І, взагалі, робить із людей рабів. І це, насправді, є так, якщо в страху Божому бачити тільки страх перед покаранням.

Тих, хто розуміє так релігію, насправді, є чимало. Проте потрібно зрозуміти, що страх Божий – це не pavor чи metus, а timor, віра дає нам крила, відкриває перед нами нові можливості та нові горизонти. Саме в християнстві неможливе може стати можливим, як про це сказав Господь: «У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо» (Мр. 10:27).

Людині, котра нічого не знає про християнство, ані про богослужіння, може здатися, що християни – це зашорені люди, які, немов ті раби, схиляють свої коліна перед іконами в темному Храмі.

Саме так атеїст бачить коліноприклонення християнина. Проте, насправді, цим своїм вчинком він виражає не рабську залежність, покірність чи страх, але захопленість: «Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, – повна земля твоїх створінь» (Пс. 104:24). Це те почуття, котре виражене в прокімені, який співається в суботу на вечірній.

Ті почуття, котрі має віруючий християнин до Бога, хіба можна порівняти до тих почуттів, котрий має лікар, котрий побачив безнадійно хвору дитину, котра одужала. Схожі почуття має мати, котра зустріла свого сина із війни живим-здоровим. В цих почуттях переплітається все: і любов, і подяка, і щастя.

За допомогою цих почуттів людина здатна відчути Божу присутність поруч. Ось, що означає для нас, християн, коліноприклонення. У всякому випадку аж ніяк воно не є виразом рабського страху.

Кожен із нас може разом із Іваном Богословом промовити слова: «Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. Любов у нас звершується в тому, що ми маємо довір’я в день суду, бо як він є, так і ми в цьому світі. Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові» (І Ів. 4:16-18).

За книгою Георгия Честякова «С Євангелиєм в руках»

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *