Життя Християнина у час кризи

Share

Сьогоднішня пандемія коронавірусу демонструє, що Царство Боже відрізняється від царства темряви. Ми, як послідовники Христа, повинні бути відкритими до потреб інших, поважати один одного, жити у мирі та справедливості, співчутті та милосерді.

Замість того, щоби накопичувати блага, ми маємо проявляти щедрість до інших людей.

Звичайно, що в кожного християнина є обмежені видатки на потреби своєї сім’ї, але він все ж таки намагається допомогти, в цей нелегкий час, тим, хто знаходиться у безвихідності та бідності. Ще так недавно ми допомагали, як могли, щоби підтримати та укріпити нашу армію. Сьогодні ми, маючи уже досвід, що спільними зусиллями можна гори зрушити, допомагаємо нашій медицині, збираємо по крихтах все, що так необхідно для наших медиків та хворих.

Наше процвітання та щасливе життя залежить не від світових ресурсів, не від щедрості багачів, а від Божого Слова.

Ісус сказав: «Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих» (Мт. 4:4). В час відчаю та світової кризи християни навчилися більше покладатися на істинні та правдиві слова Господа, аніж на керівників та правителів цього світу. «…щит і забороло – Його вірність» (Пс. 91:4) – ось це і є гарантія нашої безпеки.

Замість того, щоби боятися захворіти, ми повинні молитися за інших.

Ми, як послідовники Христа, повинні виконувати всі вказівки та настанови, щоби не наражати своїх ближніх на небезпеку, із любові до них. Але ми не повинні втрачати можливості, котрі нам Господь посилає, молячись за всіх тих, хто хворий та відчуває страх у цей час.

Замість того, що піддаватися страху та відчаю, ми маємо показувати свою віру.

В той час, коли люди, які дбають тільки про власну користь та вигоду, збагачення та прославу, котрі так бояться кризи, ми не повинні боятися нічого, чого так боїться світ: «Слухайте слова, що Господь до вас говорить. Так каже Господь: «Поганської дороги не навчайтесь і знаків небесних не страхайтесь, бо їх страхаються погани» (Єр. 10:1-2). Послідовники Христа знають, як Його досконала любов проганяє всякий страх: «Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові» (І Ів. 4:18).

Замість того, щоби думати, як нам виживати, ми маємо вірити у Божу допомогу.

В той час, коли світ перебуває в режимі виживання, послідовники Христа мають бути переконані в турботі та забезпеченні Господнім. «Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе» (Ів. 10:10-11). Ісус сказав Церкві, що ми можемо звернутися до нашого Небесного Отця з проханням про хліб насушний: «Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять» (Мт. 7:9-11).

Замість того, щоби веселитися та святкувати, ми маємо постити та молитися.

Наш світ наскільки загрузнув у гріхах: алкоголь, наркотики, порнографія, вбивства, крадіжки, що ми, як послідовники Христа, повинні, об’єднавшись, шукати Господа у час кризи. Ісус попереджає всіх Своїх послідовників, щоби вони слідкували за собою, молилися, щоби їхні серця не наповнювалися життєвими клопотами: «Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька» (Лк. 21:34).

Замість того, щоби переживати через кризу, ми маємо шукати Божественні вирішення.

В той час, коли світ трясеться зі страху, паралізований і пригнічений, християни повинні розуміти наближення та знаки часу, як діяти, проявляючи мудрість та милосердя.

«Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою! Бо темрява окриває землю, і темнота народи, а над тобою Господь сяє: слава його з’явилась над тобою» (Іс. 60:1-2).

Церква нерозривно зв’язана із Творцем вселеної, Котрий є її Главою, тому повинна діяти в Його повноті, з Його мудрістю. В часи цієї кризи послідовники Христа повинні шукати шляхів вирішення, котрих ще не бачив світ. І пам’ятати: чим складніший виклик, тим більше вирішень Господь подає Своєму народу. «Устань, засяй! Зійшло бо твоє світло, слава Господня засяяла над тобою! Бо темрява окриває землю, і темнота народи, а над тобою Господь сяє: слава його з’явилась над тобою» (Мт. 5:16).

Фото ілюстративне створене: jcomp – www.freepik.com

Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *