Україно, Мати Героїв…

23 травня в Україні відзначають День Героїв. Цього дня українці схиляють свої голови перед усіма тими, хто віддав своє життя за волю рідної Батьківщини. Нелегкою була доля українського народу: тисячі вірних синів та дочок пожертвували своїм життям заради розквіту та процвітання України. Їх було так багато, цих мужніх та хоробрих людей: козаки, повстанці, Українські Січові Стрільці, воїни армії УНР, УПА та діячів ОУН.

До святкування цього величного свята долучилися і жителі м. Надвірна. Адже День Героя – це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків-борців за волю України, це символ незборимості та нездоланності української нації.

Герої України, які загинули в боротьбі з ворогом, залишилися нескореними. Їхнім гаслом було: «Здобудеш українську державу або згинеш у боротьбі за неї».

Боротьба українського народу продовжується і в наші дні. Мужні воїни на Сході України відстоюють незалежність своєї Батьківщини, відбиваючи ворожі наступи та агресію російських найманців, які впродовж 5 років плюндрують нашу рідну землю.

За останні роки до списку героїв додалися учасники Революції гідності і українці, які здійснили подвиг в районі бойових дій на Донбасі.

В останні роки звання “Героя України” отримали понад 150 осіб, серед них:

Герої Небесної сотні (посмертно)

Близько ста осіб, які загинули на Майдані у 2014 році.

Олександр Аніщенко (посмертно)

Загинув 5 травня 2014 року під час початку антитерористичної операції під Слов’янськом, рятуючи товариша по службі від вибуху гранати.

Сергій Кульчицький (посмертно)

Генерал-майор Нацгвардії. Загинув 29 травня 2014 року внаслідок падіння гвинтокрила Мі-8, який збили з ПЗРК біля гори Карачун у Донецькій області.

Костянтин Могилко (посмертно)

Командир екіпажу транспортного літака АН-30Б, який було збито 6 червня 2014 над Слов’янськом. Коли літак почав падати на житлові квартали міста, Могилко наказав членам екіпажу залишити літак, а сам ціною власного життя направив палаючий апарат за межі міста.

Василь Сліпак (посмертно)

Соліст Паризької національної опери. Він був активним учасником Помаранчевої революції, а з початком Революції гідності очолив волонтерський рух і координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України. З 2015 року воював на Донбасі. Василь Сліпак загинув 29 червня 2016 від кулі снайпера поблизу Луганського Бахмутського району Донецької області.

Руслан Лужевський (посмертно)

5 травня 2014 року група солдатів, яку очолював Лужевський, потрапила в засідку в ході боїв за Слов’янськ. На самому початку бою Лужевський отримав важке поранення і до останнього патрона прикривав відхід своїх товаришів. Загинув від поранень на місці бою.

Ігор Гордійчук

Особисто очолював загони спецназу, виконуючи завдання глибинної розвідки далеко за лінією фронту, командував боями по заняттю Савур-Могилу. Протягом 12 днів безперервних боїв героїчно утримував позицію, незважаючи на поранення і контузію. Під час виходу з Іловайська отримав важке поранення голови.

Михайло Забродський

Командувач ВДВ ЗСУ, екс-комбат 95-ї окремої аеромобільної бригади. У 2014 році 95-та бригада під командуванням Забродського здійснила рейд у тил противника. За два тижні, виконуючи бойові завдання, бригада Забродського пройшла 470 км від Слов’янська до Маріуполя, потім вздовж російсько-українського кордону, і через Луганськ повернулася до Слов’янська. На думку американського експерта Філіпа Карбера, це був найдовший рейд збройного формування у новітній історії.

Євген Межевікін

Танкіст, майор ЗСУ. Під ворожим обстрілом здійснив евакуацію підбитої БМП-2 з екіпажом зі злітно-посадкової смуги донецького аеропорту. У вересні 2014 екіпаж Межевікіна знищив 2 танки проросійських сил біля терміналу донецького аеропорту. Через кілька днів відбувся бій українського Т-64 проти трьох російських Т-72, один з яких було підбито. У наступних боях було підбито ще 2 ворожі танки.

Володимир Гринюк

Майор ЗСУ. Став наймолодшим Героєм України серед учасників АТО. Його штурмова група з двадцяти бійців в лютому 2015 року розімкнула Дебальцевську дугу, захопивши частину населеного пункту Логвинове. Особисто знищив 3 одиниці техніки та близько 30 бойовиків. Отримав осколкові поранення, але продовжив керувати своїм підрозділом.

Тисячі вірних синів та дочок України продовжують боротьбу за незалежність своєї землі. Ми ж, схиляємо свої голови, підносячи молитви до Всевишнього, щоби дарував мир нашій Україні, оберігав під Своїм всемогутнім покровом всіх, хто і зараз відстоює незалежність Батьківщини.

Сьогодні ми вшановуємо Героїв минулого й сьогодення. Ми просо не маємо права зганьбити їхньої честі. Ми зобов’язані продовжувати боротьбу заради того, щоби їхні мрії збулися. А вони так прагнули жити на своїй, Богом даній землі, вільній, незалежній Україні.

Пам’ятаймо наших Героїв: їхню мужність, відважність, безстрашність, самопожертву. Адже:  ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

СЛАВА УКРАЇНІ!

фото: о. Андрій Василів