Іконографіка свята Різдва Богородиці

Share

Різдво Пресвятої Богородиці на початку церковного року символізує і наше входження у світ, і наше посвячення себе Богу, і нашу важку працю у новому році до прийняття Божої благодаті, до приготування себе бути храмом Святого Духа.

Події Різдва Богородиці найкраще та найяскравіше зображаються на іконі свята. Хоча найдревніші ікони та фрески відносяться тільки до Х-ХІ століть. Із найдревніших збережених зображень Різдва Богородиці є найвідоміші фрески Різдва Богородиці в церкві Йоакима та Анни, котра знаходиться в Сербському монастирі (1304 р.) та Київського Софіївського собору (перша половина ХІ ст.).

На іконах зображена праведна Анна – мати-породілля, котра відпочиває на ложі. На її обличчі ми не знайдемо слідів від пережитих пологових болів. Анна не лежить, а сидить, опираючись на руку, що доводить народження Марії без болю та страждань. Вона перебуває у задумі, сперши голову на ліву руку. Її постава свідчить, що вона роздумує, як роздумувала і Марія після народження Ісуса Христа. Анна думає про те, що Господь вислухав їхні молитви, і попри її неплідність, обдарував їхнє подружжя дитиною. Про святість матері Богородиці свідчить німб довкола голови Анни.

На іконах ранніх періодів біля праведної Анни зображені жінки з дарами, перед нею – повивальна бабка та служанки, котрі обмивають Дитя в купелі. Іноді можна зустріти зображення, де Марію підносять Її матері, а нерідко і присутність Дитятка в колисці.

На іконах пізніших періодів зображений і праведний Йоаким. Його голова осяяна німбом святості. Він здалеку таємничо споглядає подію Різдва Богородиці. Таке зображення Йоакима уподібнює його до Йосифа на іконі Різдва Христового, який задумується над чудесним народженням Ісуса. Ці ікони містять більше доповнень: стіл, з принесеними дарами й ласощами; водойма, птахи.

Основні сюжетні лінії переплітаються із важливими подіями: праведний Йоаким приносить свою жертву у Єрусалимському Храмі, первосвященик відмовляється її прийняти, що у бездітного, напевно, є якісь приховані гріхи; Йоаким заспокоює Анну; плач Йоакима в пустині; плач Анни в саду; молитва Йоакима та Анни: благовіст Йоакиму та Анні; зустріч подругів біля Золотих воріт Єрусалимського Храму; розмова Йоакима та Анни; народження Богородиці; заколисування Діви Марії.

Патраарша літургічна комісія УГКЦ, Вгору піднесім серця. Церковний рік. Т:2. Львів: Свічадо,2018

Можливо Вас зацікавлять ці публікації:
Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *