Наші небесні покровителі – ангели

Ангели – небесні істоти, наші друзі, наші покровителі, наші заступники, створені для прослави Бога та допомоги людям. Такі різні і такі близькі для кожного із нас. Ми можемо їх побачити на іконах, образах, у витворах мистецтва, архітектури, літератури.

Вони володіють дивовижною силою та здібностями. Завдяки Божому Слову ми дізнаємося про їхнє існування: Серафими – полум’яні, Херувими – розумні, Престоли – справедливі, Господства – панівні, Сили – могутні, Влади – страх бісівський, Начала – захист та провід народів, Архангели та Ангели.

Ангели з’являються як у Старому, так і Новому Завітах. На сторінках Біблії ми зустрічає згадку про них більш як 300 разів.

Ангели – це духовні істоти. У художніх фільмах ми звикли бачити ангелів, як крилатих істот, котрі завжди сидять на хмарах, одягнені у білі одежі. Проте Біблія описує їх як духовних істот, а не фізичних. «Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?» (Євр. 1:14).

Ангели – це служебні духи. Вони беруть участь у різноманітних видах діяльності. Вони послані Богом для захисту, служіння та проводу усіх нас, христяин.

Ангели відповідають на молитви. Вони можуть відповідати на молитви, діючи від імені Бога. Історія чудесного визволення апостола Петра із в’язниці після молитви Церкви підкреслюють цю їхню властивість. Вона є прикладом відповіді на людські молитви через ангелів: «Отож, Петра стерегли у в’язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього…Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чим скорше!» І ланцюги впали з рук у нього» (Діян. 12:5; 12:7).

Коли Ісуса арештували у Гетсиманському саді, як описує Євангеліє від Матея, Він сказав такі слова: «Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш як дванадцять легіонів ангелів?» (Мт. 26:53).

Ангели завжди невидимо присутні. Вони невидимі для людського сприйняття. Історія з Валаамом, де його віслюк побачив ангела, а він так нічого і не бачив,  ілюструє, як ангели діють у нашому житті. «Устав Валаам уранці, осідлав ослицю і рушив у дорогу з моавськими князями. Гнів Божий запалав за те, що пішов він, і ангел Господній став на шляху, щоб загородити йому: той же був верхи на ослиці й двоє слуг його з ним. Уздріла ослиця ангела Господнього, що стояв на дорозі, й голий меч у руці в нього та й звернула з дороги й пішла полем. І почав Валаам бити ослицю, аби завернула на шлях. Але ангел став на вузькій стежці між виноградниками: стіна з одного боку й стіна з другого боку. Як же уздріла ослиця ангела, то присунулася до муру й придавила трохи Валаамову ногу; він знову став бити її. Тоді ангел Господній пройшов далі наперед і став на вузькому місці, де було не спосіб звернути ні праворуч, ні ліворуч. Уздрівши ж ослиця ангела Господнього, лягла під Валаамом додолу; і запалав Валаам гнівом та й запопався бити ослицю палицею. Розтулив тоді Господь рота ослиці, й вона мовила до Валаама: «Що бо я скоїла тобі, що б’єш мене вже втрете?». І відказав Валаам ослиці: «Бо ти глумишся з мене; був би в мене меч у руці, я вбив би тебе на місці». А ослиця до Валаама: «Чи я ж не твоя ослиця, на якій ти завжди їздив відколи живеш і аж посьогодні? Хіба я звикла так поступати з тобою?». А він до неї: Ні.. Тут відкрив Господь очі Валаамові, й побачив той ангела Господнього, що стояв на дорозі, та голий меч у руці в нього. І вклонився він, і припав обличчям до землі» (Числ. 22:21-31).

Ангели приймають людську подобу. При взаємодії з людьми вони приймають людську подобу. Біблійні розповіді описують це. Відвідини ангелами Авраама підтверджують цю їхню властивість. «Господь з’явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки. Підвів він свої очі та глянув – три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі» (Бут. 18:1-2).

Ангели можуть їсти. Прийнявши людську подобу, вони можуть їсти. Авраам приготував їжу для ангелів-гостей і вони споживали її. Історія Авраама підтверджує це: «Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли» (Бут. 18:8).

Ангелам потрібна одежа. Коли вони з’являються у людській подобі, то бувають зазвичай одягнені у дуже яскравий та сліпучо-білий одяг. Цей одяг символізує славу та святість, пов’язані з їхньою небесною природою. «І ось великий зчинився землетрус, – ангел бо Господній зійшов із неба, приступив, відкотив камінь і сів на ньому. Вигляд його був, неначе блискавиця, а одежа, як сніг, біла» (Мт. 28:2-3).

 Ангели володіють надприродними обличчями. Біблія описує випадки, коли обличчя ангелів випромінювали божественну присутність, хоча їхня зовнішність була схожою до людської. Мученик Степан мав обличчя, схоже на ангельське: «І коли всі, що засідали в синедріоні, пильно дивилися на нього, бачили його обличчя, немов обличчя ангела» (Діян. 6:15).

Ангелам притаманні крила та пір’я. Херувими та Серафими є саме тими ангельськими істотами, котрі мають крила. В Біблії ми знаходимо чимало підтверджень, котрі наголошують, що ангели, котрі являлися людям, мали крила. «І чути було шум крил херувимів аж до крайнього двору, мов би голос Всемогутнього Бога, як він говорить…Було ж у херувимів видно подобину людської руки під крильми…Херувими ж розгорнули крила й знялися з землі вгору перед очима в мене, летівши» (Єзик. 10:5; 10:8; 10:12). «Над ним стояли серафими. Кожен мав по шість крил: двома закривав собі кожен обличчя, двома закривав ноги, а двома – літав» (Іс. 6:2).

Ангели завжди поклоняються Богові. У Біблії ангели постійно поклонялися, служили та виконували доручення Бога. Знаменита їхня фраза, котра двічі зустрічається у Святому Письмі, наголошує на їхньому шанобливому ставленні до Господа. «І кликали один до одного: «Свят, свят, свят Господь сил; вся земля повна його слави!» (Іс. 6:3). «Свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, хто був і хто є і хто приходить» (Одк. 4:8). Тут ми бачимо їхнє благоговіння перед святістю Бога.

Папа Римський Бенедикт XVI наголошував: «Невидима присутність цих благословенних духів – це наша велика допомога і велике заспокоєння: вони йдуть поруч із нами, вони оберігають нас, за будь-яких обставин боронять нас у небезпеках, і ми можемо звернутися до них у будь-який момент».

Зображення ілюстративне Stefan Schweihofer – Pixabay