Подружні стосунки

Так-то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом (Бут 2, 24).

Що є основою подружніх стосунків?

Святе Письмо використовує образ любові між чоловіком і жінкою в подружжі для пояснення любові Бога до свого народу. Так само любов і самопосвята Ісуса й Церкви для нас є зразком єдності, взаємної вірності та любові чоловіка і жінки у подружжі: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї ( Еф 5, 25).

Любов переборює егоїзм, спонукає до самопожертви й самовдосконалення, надихає на величні вчинки і сповнює радістю. Взаємна любов — це основа подружньої єдності та щастя. Подружжя починається любов’ю, поєднується любов’ю і основується на любові — «любові, що як смерть сильна» (Пп 8,6).

Подружня любов існує перш за все задля добра самих подругів. Основою подружнього життя є сопричастя чоловіка і жінки в любові, щоб вони, перебуваючи в ній, ще більше пізнавали Бога і щоб в Його любові їхня любов була плідною. Для подружньої любові характерні єдність, вірність, нерозривність і відкритість на народжування дітей.

У подружньому житті чоловік і жінка відкриваються до Бога через взаємну любов, яка стає основою їхнього нерозривного єднання, вірності та плідності. У богопосвяченому дівственному житті статевість переображується у Святому Дусі, щоб у любові служити Богові та ближньому ради Царства Небесного (Катехизм УГКЦ 862).

Єдність чоловіка і жінки у шлюбі

Сотворив він їх — чоловіка й жінку, і благословив їх, і дав їм ім’я людина тоді, коли сотворив їх (Бут 5, 2).

У чому цінність таїнства Подружжя?

Бог творить чоловіка і жінку на свій образ і подобу. Вони себе навзаєм доповнюють і збагачують, творячи гармонійну цілість та співдіючи з Богом. Проживаючи у подружжі хвилини радості і смутку, разом долаючи випробу¬вання, чоловік і жінка спільно зростають та зміцнюються в любові. Єдність і вірність християнського подружжя випливає з Божої благодаті і співдії подругів з Божою благодаттю.

У святому таїнстві Подружжя наречені прилюдно, кладучи руки на Євангеліє, складають перед Богом подружню присягу «любові, вірності і чесності, і що не залишать одне одного аж до смерті». Основою подружнього єднання є вільне бажання наречених створити подружжя і Господня сила: «І нині, Владико, пошли руку Твою зі святого жилища Твого і з’єднай раба Твого […] і рабу Твою […], бо Ти з’єднуєш жінку з мужем». Від Господа походять усі дари: «З’єднай їх в однодумності, вінчай їх на любов, злучи їх в одне тіло, даруй їм потомство й радість у дітях» (Чин Вінчання).

Чоловік і жінка у подружжі віддаються одне-одному остаточно і повністю, а Бог благословляє їх, даруючи їм благодать, необхідну для творення сім’ї та виконання подружніх обов’язків. Союз, добровільно укладений подружжям, накладає на них обов’язок зберігати його єдиним і нерозривним: «Що злучив Бог, людина хай не розлучає» (Мр 10, 9). Вони вже більше не двоє, а стають одним тілом. Ісус Христос навчає, що подружній зв’язок є нерозривним: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить із нею. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить» (Мр 10, 11-12).

Подружня єдність і вірність будується і скріплюється участю у Святих Таїнствах, спільною молитвою, взаєморозумінням, довірою, прощенням, постійною боротьбою зі спокусами. І навпаки, подружню єдність і вірність послаблює і руйнує обман, нещирість, ревнивість, легковажна поведінка, що може вести до подружньої зради.

У місії подружжя передавати життя і бути вихователями тих, кому вони його дали, чоловік і дружина є співпрацівниками Божої любові і наче її виразниками. Отже, вони повинні виконувати свій обов’язок з усією людською і християнською відповідальністю (II Ватиканський Собор, Пастирська конституція про Церкву в сучасному світі «Радість і надія» 50).

За книгою: Божі заповіді та Євангельські блаженства (Катехуменат і катехизація дорослих у УГКЦ).

Зображення ілюстративне Mohamed Chermiti – Pixabay